Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНА ОСНОВА ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ В. ДОМОНТОВИЧА (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ “ДІВЧИНА З ВЕДМЕДИКОМ”, “ДОКТОР СЕРАФІКУС” ТА “БЕЗ ҐРУНТУ”)

ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНА ОСНОВА ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ В. ДОМОНТОВИЧА (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ “ДІВЧИНА З ВЕДМЕДИКОМ”, “ДОКТОР СЕРАФІКУС” ТА “БЕЗ ҐРУНТУ”)

Назва:
ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНА ОСНОВА ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ В. ДОМОНТОВИЧА (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ “ДІВЧИНА З ВЕДМЕДИКОМ”, “ДОКТОР СЕРАФІКУС” ТА “БЕЗ ҐРУНТУ”)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,00 KB
Завантажень:
339
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Однією з нагальних проблем сучасного українського літерату-рознавс
тва, що постала у 90-их роках минулого століття, є відтво-рення процесу філі
ації вітчизняної літератури першої половини два-дцятого століття


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
БЕЛІМОВА ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА
УДК 82.09 (477) Домонтович
ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНА ОСНОВА ХУДОЖНЬОЇ
ПРОЗИ В. ДОМОНТОВИЧА
(НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ “ДІВЧИНА З ВЕДМЕДИКОМ”,
“ДОКТОР СЕРАФІКУС” ТА “БЕЗ ҐРУНТУ”)
10.01.01 – українська література
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2005


Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі новітньої української літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
Гуляк Анатолій Борисович,
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри новітньої української літератури.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Кузьменко Володимир Іванович,
Київський славістичний університет,
завідувач кафедри української філології;
кандидат філологічних наук
Боярчук Оксана Миколаївна,
Український південноафриканський інститут політичного лідерства та лінгвістики ім. Н.Мандели МАУП,
завідувач кафедри слов’янських мов.
Провідна установа: Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України, кафедра українського літератури, м. Тернопіль.
Захист відбудеться “25” квітня 2005 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 14, Київ – 17, 01017.
Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: вул. Володимирська, 58, Київ – 17, 01017.
Автореферат розісланий “23” березня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Копаниця Л. М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Теорія інтертекстуального аналізу, що концептуально розвинулась з постструктурального гуманітарного знання (Ж.Дерріда, Ю.Крістева, Р.Барт), є актуальною для сучасного українського літературознавства, оскільки дає можливість вести мову про певний інтерактивний вимір художньої реальності. Явище внутрішньої поліфонії, означене пізніше Ю.Крістевою як інтертекст (термін, який виник внаслідок переосмислення концепції діалогізму Михайла Бахтіна), – це постійне, іноді неусвідомлене, “запозичення” зовнішніх різнорідних дискурсів на всіх рівнях структури художнього твору. Йдеться про створення ефекту стереофонії, коли крім власне авторського слова звучать чужі слова – думки сучасників та попередників, свідомо чи несвідомо засвоєні. Здатність вступати в діалогічні зв’язки, характерна для переважної більшості великих прозових форм художньої літератури минулого століття, зумовлена в першу чергу внутрішньою сутністю твору – постійним зверненням творця художньої дійсності до співучасників цього процесу, його безпосередньою присутністю в цій дійсності.
Текстові структури романів Віктора Домонтовича “Дівчина з ведмедиком”, “Доктор Серафікус” і “Без ґрунту” також є закодованим письмом – читанням, що на асоціативному рівні співвідноситься з іншими художніми текстами. Це – багатовимірний простір, що містить у собі принаймні декілька смислів, окрім власне авторського задуму, простір, який вибудовується як культурний полілог. Серед його можливих учасників – сам письменник, створені ним образи героїв, голоси сучасників і попередників (митців, учених, філософів, теологів, істориків і т.д.), реальні та уявні читачі тощо.
Багатовимірність внутрішнього простору романістики Віктора Домонтовича зумовлена приналежністю її до зразків інтелектуальної прози, на чому акцентували, зокрема, українські літературознавці Див.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНА ОСНОВА ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ В. ДОМОНТОВИЧА (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ “ДІВЧИНА З ВЕДМЕДИКОМ”, “ДОКТОР СЕРАФІКУС” ТА “БЕЗ ҐРУНТУ”)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок