Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ПРОФІЛАКТИКА АКУШЕРСЬКИХ І перинатальних УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК З гестаційною ПАТОЛОГІЄЮ НИРОК

ПРОФІЛАКТИКА АКУШЕРСЬКИХ І перинатальних УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК З гестаційною ПАТОЛОГІЄЮ НИРОК / сторінка 6

Назва:
ПРОФІЛАКТИКА АКУШЕРСЬКИХ І перинатальних УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК З гестаційною ПАТОЛОГІЄЮ НИРОК
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,02 KB
Завантажень:
124
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

У пацієнток із ББ рівень ІЛ у сироватці крові (8,190,41 пг/мл) був нижче, ніж у пацієнток з гострим (9,620,70 пг/мл, р>0,05) і хронічним пієлонефритом (12,910,89 пг/мл, р<0,05), але вище, ніж у контрольній групі (7,810,19 пг/мл, р>0,05). У пацієнток із хронічним пієлонефритом рівень ІЛ у сироватці крові був вірогідно вище, ніж у пацієнток з гострим пієлонефритом (відповідно 12,910,89 и 9,620,70 пг/мл, р<0,05). Рівень ІЛ у пацієнток із ББ (18,720,98 пг/мл) був вірогідно нижче, ніж у пацієнток із хронічним і гострим пієлонефритом (відповідно 39,214,59 і 22,692,31 пг/мл, р<0,05), але вище, ніж у контрольній групі (15,590,91 пг/мл, р<0,05). При хронічному пієлонефриті рівень ІЛ був вірогідно вище, ніж у контрольній групі (р<0,05) і у пацієнток з гострим пієлонефритом (р<0,05).
Вміст Ig G у жінок обстежених груп вірогідно відрізнявся від контрольної групи і складав в групі пацієнток із хронічним пієлонефритом 6,921,01 г/л (р<0,05), з гострим – 7,131,02 г/л (р<0,05), із ББ – 8,700,15 г/л (р>0,05), у контрольній – 9,210,36 г/л.
В обстежених групах було виявлено зниження вмісту досліджуваних імуноглобулінів відносно контрольної групи, і це особливо явно було виражено в групі пацієнток з хронічним пієлонефритом.
Підвищенням рівня цитокінів і зниженням імуноглобулінів під час вагітності, ймовірно, можна пояснити, чому у вагітних частіше виникає ІСВШ.
Мікрофлора пологових шляхів у пацієнток з ББ вірогідно повторювала мікрофлору сечі. Ідентичність мікрофлори пологових шляхів і сечі свідчить як про гематогенне поширення інфекції, так і про висхідний шлях інфікування. Тісне анатомічне розташування, спільність ембріонального походження визначають їхній взаємний вплив.
При вивченні кількості лейкоцитів в сечі у пацієнток із хронічним і гострим пієлонефритом істинна лейкоцитурія виявлена в 65 (81,254,36випадках, а при ББ – у 11 (17,194,72випадках.
Підводячи підсумок отриманим даним, можна думати, що пієлонефрит є інфекційним захворюванням, у розвитку якого, паралельно з такими факторами, як порушення уродинаміки, наявність безсимптомної бактеріурії, важливу роль грає зниження імунологічної реактивності організму вагітної жінки. Складність оцінки імуносупресії, яка розвивається при гестаційній патології нирок, складається у тім, що захворювання виникає на зміненому імунному фоні, з огляду на дані про зміну активності різних факторів імунологічної реактивності при вагітності. Наявність пієлонефриту і ББ вимагає невідкладної терапії, обов'язковим компонентом якої є антибіотики, що впливають на імунітет, однак вони часто не призводять до лікування, і тому терапія хронічного пієлонефриту залишається невирішеною проблемою.
Комплексне лікування пієлонефриту у вагітних проводилося в наступних напрямках:
– антибактеріальна терапія ((Монурал – 3 г (однократно); або Амоксицилін – 1 г (однократно); або Аугментин – 625 мг, по 2 табл. 2 рази на день (1 доба); або Зиннат – 250 мг Ч 2 рази на день (3 доби); або Ампіцилін – 0,5 г Ч 4 рази на день (3 доби));
– корекція порушень гемодинаміки нирок і уродинаміки (трентал (0,15) або ксантинола никотинат (0,1) (по 1 таблетці 3 рази на день 10-15 днів); еуфілін (повільно струйно 10 мл 2,4розчину разом з 10-20 мл 5або 40розчину глюкози або крапельне в 5розчині глюкози, 10 днів); курантил (150-200 мг/добу курсами по 30 днів у II і III триместрах); новокаїн (по 5-7 днів крапельно 100-200 мл 0,25розчину на 100 мл 5розчину глюкози));
– дезинтоксикаційна терапія;
– профілактика ускладнень перебігу вагітності й розвитку плода (рис. 1, 2).
Основною умовою для успішної діагностики та лікування гестаційного пієлонефриту, сприятливого перебігу вагітності та пологів при цьому захворюванні була госпіталізація в стаціонар з постійним спостереженням уролога (нефролога) і акушера. Спроби амбулаторного обстеження і лікування привели до помилок, рецидивів і ускладнень пієлонефриту, іноді з несприятливим результатом. Задовільне самопочуття і стан жінки не відповідає змінам в організмі плода і майбутньої матері, і не повинно бути причиною відмови від госпіталізації.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему: ПРОФІЛАКТИКА АКУШЕРСЬКИХ І перинатальних УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК З гестаційною ПАТОЛОГІЄЮ НИРОК

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок