Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: Вплив Просторового ДИСИПАТИВНОГО СТРУКТУРУВАННЯ на процес електролізу СИСТЕМи ТВЕРДИЙ ЕЛЕКТРОД – РОЗЧИН ЕЛЕКТРОЛІТУ

Вплив Просторового ДИСИПАТИВНОГО СТРУКТУРУВАННЯ на процес електролізу СИСТЕМи ТВЕРДИЙ ЕЛЕКТРОД – РОЗЧИН ЕЛЕКТРОЛІТУ / сторінка 5

Назва:
Вплив Просторового ДИСИПАТИВНОГО СТРУКТУРУВАННЯ на процес електролізу СИСТЕМи ТВЕРДИЙ ЕЛЕКТРОД – РОЗЧИН ЕЛЕКТРОЛІТУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,87 KB
Завантажень:
11
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 

В гальваностатичному режимі спостерігається зменшення енергетичних витрат, зумовлене пониженням омічного опору системи за рахунок природної конвекції. Результати подані на рис. 
Оскільки робота W=UІt, де U –міжелектродна напруга, І – струм, t – час, то функція U2/U1=f(i) показує у скільки разів менше потрібно затратити енергії на осадження-розчинення та транспорт одиниці маси металу в режимі ПДС (міжелектродна напруга U1), ніж для стану, коли конвекція в системі відсутня (U2) в гальваностатичному режимі. Як бачимо, енергетичні параметри U2/U1 залежать від складу електроліту – збільшення концентрації спричинює зменшення рушійної сили Релей–Бенарівської конвекції, внаслідок цього відношення напруг на комірці наближаються до . Експерименти з можливістю візуального спостереження конвективних потоків розчину в концентрованих електролітах показали, що і в даному випадку має місце самовільне перемішування електроліту. Характер руху рідини при цьому – інтенсивний хаотичний.
При розташуванні верхнім електродом катода в гальваностатичному режимі в електроліті складу 0.75M CuSO4 + 1M H2SO4 спостерігається ефект солевої пасивації. Розміщення у системі анода зверху спричинює розширення робочого інтервалу струмів майже вдвічі. Проте, на хронопотенціометричних кривих в обох випадках отримують однакові (в межах похибки експерименту) значення міжелектродної напруги, що свідчить про її незначний вклад у процеси масопереносу.
Проведення електролізу в квазіпотенціостатичному режимі (U=const) також виявляє солеву пасивацію. Однак, досягнення пасивного стану анода в залежності від розташування електродів відбувається неоднаковим чином. Коли анод – знизу – при напругах між електродами 110 – мВ спостерігається поява коливної нестійкості рис. При різних напругах форма та характер коливань різні.
Збільшення міжелектродної напруги спричинює якісну зміну форми коливань – з синусоїдальноподібних трьохамплітудних при 115 мВ – до пилоподібних моноамплітудних – при 250 мВ. Подальше збільшення напруги приводить до збільшення частоти коливань та врешті-решт до їх зникнення. На рис., можна виділити три фази в коливаннях струму: помірне зростання від мінімального до певного значення; різке зростання до максимального значення; різке спадання до мінімального.
Що стосується верхнього розташування анода, то описані вище осциляції струму не спостерігаються. Однак при напругах більших за 400 мВ виникають хаотичні затухаючі коливання. Отже, розташування верхнім електродом анода дає змогу усунути солеву пасивацію міді та уникнути коливань струму при електролізі в концентрованих електролітах, дозволяє проводити процес при вищих значеннях густини струму. Це в комплексі з традиційним підігріванням електроліту (до 50 0С) для запобігання пасивації анода може прискорити та оптимізувати процеси електролізу, зокрема рафінування міді.
З рис. видно, що при збільшенні густини струму посилюється інтенсивність циркуляційної конвекції електроліту. При збільшенні густини струму максимальна швидкість конвекції зростає за рахунок збільшення швидкості електрохімічної реакції, градієнта концентрації і відповідно градієнта густини електроліту. Це приводить до інтенсифікації транспортних процесів, а саме до посилення конвективної дифузії.
Характер руху рідини в усьому діапазоні досліджуваних густин струмів – стійкий ламінарний: 0<Re<2320. Зміни типу руху рідини з ламінарної течії до турбулентної не спостерігається як за отриманою залежністю чисел Рейнольдса від густини струму, так і візуально.
Накладання магнітного поля на систему спричинює перерозподіл сил електричної природи в електроліті. При виконанні умови рідина в міжелектродному просторі знаходитиметься в стані спокою (F – сила Лоренца). Слід зазначити, що вказана умова виконується для систем з малою площею електродів, а для досліджуваної – в міжелектродному просторі виникатиме додаткове перемішування електроліту, що спричинює посилення процесів транспорту.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему: Вплив Просторового ДИСИПАТИВНОГО СТРУКТУРУВАННЯ на процес електролізу СИСТЕМи ТВЕРДИЙ ЕЛЕКТРОД – РОЗЧИН ЕЛЕКТРОЛІТУ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок