Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат: ЕФЕКТИВНІСТЬ МАГНІТОТЕРАПІЇ ТА УЛЬТРАФОНОФОРЕЗУ ХОНДРОКСИДУ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА КОКСАРТРОЗ

ЕФЕКТИВНІСТЬ МАГНІТОТЕРАПІЇ ТА УЛЬТРАФОНОФОРЕЗУ ХОНДРОКСИДУ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА КОКСАРТРОЗ / сторінка 2

Назва:
ЕФЕКТИВНІСТЬ МАГНІТОТЕРАПІЇ ТА УЛЬТРАФОНОФОРЕЗУ ХОНДРОКСИДУ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА КОКСАРТРОЗ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,48 KB
Завантажень:
156
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
населення, при цьому в останні роки спостерігається виражена тенденція до зростання цього показника (Коваленко В.М., 2002).
Найбільш тяжкою та інвалідізуючою формою артрозу є коксартроз. Хронічний, прогресуючий перебіг коксартрозу, що супроводжується больовим синдромом, порушенням статики, зниженням функції локомоторного апарату, призводить до тривалої втрати працездатності (в середньому в 60% випадків) та інвалідності хворих найбільш працездатного віку – в 11,5% випадків (Корж Н.А., Дедух Н.В., Зупанець І.А., 1999; Бабов К.Д., Пеклина Г.П., Леонова Н.Н., 2001).
Зі збільшенням ступеню прогресування коксартроза з'являються контрактури кульшового суглоба, що обумовлюють зміну положення таза, супроводжующуюся згладжуванням поперекового лордозу, зниженням функції і гіпотрофією м'язів, забезпечующих вертикальне положення тіла і ходьбу, міофасціальними болями, формуванням патологічної ходи і стійких больових синдромів. Ці зміни порушують біомеханіку ходьби, збільшують навантаження на хребет і контрлатеральний кульшовий суглоб, викликаючи в ньому вторинні патологічні зміни.
Прогресування дегенеративно-дистрофічного процесу обумовлює збільшення перерахованих реакцій, що приводить до повної або значної втрати опороспособності нижньої кінцівки на стороні первинно залученого в патологічний процес кульшового суглоба.
У запущених випадках, при наявності стійкого больового синдрому, значного обмеження рухів у суглобі, наявності контрактур альтернативи ендопротезуванню на сьогодні не існує (Загородний Н.В.,1999; Неверов В.А., 1999; Вакуленко В.М., 2001).
Вдало проведена операція по заміщенню ураженого суглоба приводить до значного зменьшення болів, відновлення рухової функції та поліпшення загального стану здоров'я (Беседінський С.М., 2000; Буйлова Т.В., Дорофеева Г.И., 2001; Поливода А.Н., Вишневский В.А., 2003).
В ранній післяопераційний період (до 3-4 тижнів) максимальне статичне та механічне навантаження приходиться на протилежний (контрлатеральний) ендопротезу кульшовий суглоб, від функціональної здатності якого залежить перебіг та тривалість усього періоду реабілітації. Ранній післяопераційний період повертає хворому опороспроможність ушкодженої кінцівки. Тому дуже важливим уявляється підтримка функціонального стану контрлатерального кульшового суглоба, вторинно залученого у патологічний процес, як на доопераційному, так і післяопераційному періодах.
Патогенетично обґрунтованим є застосування поряд з медикаментозною терапєю преформованих фізичних чинників (діадинамічні та синусоїдально модульовані струми, електромагнітне поле, ультразвук, магнітотерапія та лазеротерапія), здатних нормалізувати метаболізм хряща та розлади периферичного кровообігу, стимулювати адаптаційно-трофічну функцію вегетативної нервової системи, активізувати антиоксидантні системи захисту організму (Улащик В.С., 1993, 2000; Оржешковский В.В., Оржешковский В.В., 2000; Тондій Л.Д., Самойлович В.А., Тондій О.Л., 2000; Бабов К.Д., Пеклина Г.П., Леонова Н.Н., 2001; Самосюк І.З., Парамончик В.М., Губенко В.П., 2001).
З огляду на рекомендації з лікування артрозу Європейської антиревматичної ліги EULAR (European League Against Rheumatism), доцільним є включення в комплексну терапію модифікуючих засобів уповільненої дії, наприклад, хондроксиду, який забезпечує підвищення синтезу компонентів хрящового матриксу і гальмування процесів деструкції хряща, пригничує утворення супероксидних радикалів і синтез оксиду азоту.
Рядом вчених показано ефективність впливу магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду у хворих з дегенеративно-дистрофічним ураженням суглобів (Литвиненко А.Г., 1992; Самосюк І.З., Чухраев Н.В., 2000; Оржешковский В.В., 2001; Богатирьова Т.В., 2001; Пшетаковський И.Л., 2004). Разом з тим, залишаються невизначеними параметри послідовності та етапності процедур, а також доцільність комплексного лікування з застосуванням магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду хворих на коксартроз, що знаходяться на різних етапах відновлювального лікування – на етапі підготовки до оперативного втручання та на реабілітаційному етапі, після ендопротезування кульшового суглоба.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему: ЕФЕКТИВНІСТЬ МАГНІТОТЕРАПІЇ ТА УЛЬТРАФОНОФОРЕЗУ ХОНДРОКСИДУ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА КОКСАРТРОЗ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок