Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ЕФЕКТИВНІСТЬ МАГНІТОТЕРАПІЇ ТА УЛЬТРАФОНОФОРЕЗУ ХОНДРОКСИДУ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА КОКСАРТРОЗ

ЕФЕКТИВНІСТЬ МАГНІТОТЕРАПІЇ ТА УЛЬТРАФОНОФОРЕЗУ ХОНДРОКСИДУ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА КОКСАРТРОЗ / сторінка 6

Назва:
ЕФЕКТИВНІСТЬ МАГНІТОТЕРАПІЇ ТА УЛЬТРАФОНОФОРЕЗУ ХОНДРОКСИДУ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА КОКСАРТРОЗ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,48 KB
Завантажень:
156
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Тривалість дії на кожне поле поступово збільшували від сеансу до сеансу. Курс лікування – 10-12 процедур щоденно. В якості контактного середовища використовували 5% мазь хондроксіду. Проводилось озвучування двох полів в області проекції суглобової щілини кульшового суглоба: по передній та латеральній поверхнях.
3. Хворі на коксартроз (30 хворих), яким до та після ендопротезування кульшового суглоба проводили курс комплексного застосування магнітотерапії та ультрафонофореза хондроксиду на ділянку контрлатерального ендопротезу кульшового суглоба на фоні загальноприйнятої терапії (за такими же етапами, як і в 2 групі).
1 курс комплексного фармако-фізіотерапевтичного впливу проводили на підготувальному етапі до операції ендопротезування кульшового суглобу.
2 курс комплексного фармако-фізіотерапевтичного впливу проводили на 7-10 день після операції ендопротезування кульшового суглобу.
Оцінка вихідного стану хворих до лікування та контролю ефективності застосованої терапії проводилась відповідно до рекомендованих схем (Коваленко В.Н. та співавт., 2001 р.) з урахуванням рекомендацій по дизайну клінічних досліджень артроза OMERACT III (Outcome Measures in Arthritis Clinical Trials) і ORS (Osteoarthritis Research Society) і включала оцінку больового, суглобового, запального індексів, альгофункціонального індекса Лекена (у балах), показників гоніометрії, загальноприйняті лабораторні та біохімічні аналізи.
Всі параметри, що об’єктивно характеризують стан хворих на коксартроз до і після лікування, оброблени методом варіаційної статистики з використанням параметричних критеріїв: визначення середньої арифметичної величини кожного показника (М), середньої квадратичної і лінійних відхилень, помилки середньої арифметичної (m), достовірність відмінностей порівнюваних результатів за статичним t-критерієм Ст’юдента. Динаміка вважалася вірогідною при (р<0,05).
Результати досліджень та їх обговорення. Обстежено 120 пацієнтів, серед яких було 47 чоловіків (39,2% від загального числа хворих) та 73 жінки (60,8% від загальної кількості хворих). Вік пацієнтів коливався від 24 до 69 років (в середньому 53,2±8,7 років). Серед обстежених захворювання найчастіше зустрічалось у осіб середнього віку. 23 хворих (19,2%) були у зрілому віці, 66 пацієнтів (55, 0%) – у середньому віці, і 31 хворий (25,8%) – літнього віку.
Тривалість хвороби складала від 2 місяців до 22 років (в середньому 8,3±6,7 років). Розподіл хворих за тривалістю коксартрозу був наступним: у 39 хворих (32,5%) тривалість хвороби не перевищувала 5 років, у 43 хворих (35,8%) – від 6 до 10 років, у 27 обстежених (22,5%) тривалість хвороби складала 10–15 років, у 11 пацієнтів (9,2%) хвороба продовжувалась більше 15 років. У обстежених хворих мали місце функціональні порушення суглобів: функціональна недостатність (ФН) І ступеню діагностована у 8 (6,7%) хворих, ІІ ступеню – у 78 (65,0%) хворих, ІІІ ступеню – у 34 (28,3%) хворих.
Серед етіологічних факторів виявлено функціональне перевантаження суглобів, переохолодження, ендокринно-метаболічні порушення, перенесені в минулому травми суглобів. Отримані дані співпадають з даними літератури про поліетіологічність даного захворювання.
При вивченні клінічної симптоматики коксартроза виявлено, що основною скаргою обстежених пацієнтів був біль у суглобах механічного типу (100% хворих). У 33 хворих (27,5%) спостерігалась метеозалежність больових явищ у суглобах постійного або періодичного характеру. Частими скаргами обстежених були також відчуття хрускоту в суглобах при рухах (35 хворих, 29,2%), наявність парестезій (17 хворих, 14,2%).
Пальпаторне обстеження уражених суглобів виявило їх болючість у 73 (60,8%) хворих. Пальпаторна болючість, виражена величиною суглобового індексу (СІ), в середньому до лікування склала 2,44±0,04 бали.
Після лікування у всіх підгрупах спостерігалось зменшення кількості хворих зі скаргами на загальну слабість, біль у великих суглобах, порушення ходи, збільшилась максимальна дістанція, що можливо пройти хворими без болю.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему: ЕФЕКТИВНІСТЬ МАГНІТОТЕРАПІЇ ТА УЛЬТРАФОНОФОРЕЗУ ХОНДРОКСИДУ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА КОКСАРТРОЗ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок