Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ЕМОТИВНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (ДОСВІД ДОСЛІДЖЕННЯ В СИНХРОНІЇ ТА ДІАХРОНІЇ)

ЕМОТИВНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (ДОСВІД ДОСЛІДЖЕННЯ В СИНХРОНІЇ ТА ДІАХРОНІЇ)

Назва:
ЕМОТИВНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (ДОСВІД ДОСЛІДЖЕННЯ В СИНХРОНІЇ ТА ДІАХРОНІЇ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
35,44 KB
Завантажень:
272
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГАМЗЮК Микола Васильович
УДК 811.112.2.’373.7
ЕМОТИВНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
(ДОСВІД ДОСЛІДЖЕННЯ В СИНХРОНІЇ ТА ДІАХРОНІЇ)
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора
філологічних наук
Київ – 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського державного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.
Науковий консультант |
кандидат філологічних наук, професор ГАВРИСЬ Володимир Іванович, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри німецької філології
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Денисенко Софія Никифорівна, Львівський лісотехнічний університет, професор кафедри іноземних мов
доктор філологічних наук, професор Сахарчук Людмила Іллівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри германської філології
доктор філологічних наук, професор Квеселевич Дмитро Іванович, Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри англійської філології
Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, кафедра германського, загального та порівняльного мовознавства, Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці
Захист відбудеться “3” жовтня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03680 МСП, м. Київ-5, вул. Червоноармійська, 73)
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету
Автореферат розісланий “1” вересня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.А. Калита


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Реферована робота присвячена вивченню емотивного компонента значення фразеологічних одиниць німецької мови. У дисертації розглядаються особливості емотивності, її структура, зв’язки з іншими компонентами семантики мовних одиниць, а також аналізуються основні мовні механізми створення емотивності фразеологічних одиниць.
Емоційна сфера людини завжди привертала увагу вчених. Інтерес дослідників, які працюють у галузі цілої низки наук (філософії, фізіології, психології та лінгвістики), повністю обґрунтований, оскільки емоції певною мірою виявляються в усіх галузях діяльності людини, у тому числі і в мовленнєвій. Традиційно емоційний бік мови досліджувався в лінгвістиці в межах лексикології (М.М.Аверіна, С.Б.Берлізон, Р.С.Сакієва) та стилістики (Е.С.Азнаурова, І.В.Арнольд, М.П.Брандес). Ці дослідження проводились у трьох основних напрямках: вивчалися слова, які називають емоції, так звана “емоційна” лексика (слова, що виражають емоції) (М.А.Буряков, Е.А.Вайгла), а також стилістичні характеристики слів і словосполучень (В.В.Аврасін, В.І.Болотов, Н.М.Разінкіна). Поняття конотації було головним в аналізі цих мовних явищ, оскільки вважалося, що саме конотація створює емоційні ефекти мовлення (В.М.Телія). Емотивне значення описувалося як один із компонентів конотативного значення, котрий традиційно вважався факультативним у структурі значення слова. Тому до аналізу не залучалася велика кількість слів, які потенційно мали емоційні характеристики. Останнім часом емотивне значення досліджується також у прагматиці (Д.В.Зиблєва), де визнається, що будь-яке слово може набувати такого значення в певних умовах функціонування, з’явилися окремі роботи, присвячені вивченню вираження емотивності мовними одиницями фонетичного (Л.М.Медвєдєва, Е.А.Нушикян) та граматичного рівня (Ю.М.Малинович), розробляються питання національно-культурної своєрідності емотивних засобів різних мов (А.Вежбицька) та проводиться їхнє зіставлення (Д.І.Квеселевич, В.П.Саніна).
Про надзвичайну складність зазначеного феномену свідчить той факт, що в лінгвістиці до цього часу немає цілісної теорії емотивності, хоча описано велику кількість лексичних засобів, які використовуються для позначення та вираження емоцій.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 



Реферат на тему: ЕМОТИВНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (ДОСВІД ДОСЛІДЖЕННЯ В СИНХРОНІЇ ТА ДІАХРОНІЇ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок