Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Назва:
ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,69 KB
Завантажень:
499
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Інститут філософії імені Г.С. Сковороди
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
Верлока Володимир Едуардович
УДК 177.72
ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ:
ЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Спеціальність 09.00.07 - етика
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
КИЇВ – 2006


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України у відділі філософії культури, етики та естетики
Науковий керівник: доктор філософських наук, професор
Малахов Віктор Аронович
Інститут філософії імені Г.С. Сковороди
НАН України, провідний науковий
співробітник
 
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор
Савельєва Марина Юр’євна
Центр гуманітарної освіти НАН України,
професор кафедри філософії науки
Провідна установа: Національний університет “Києво-
Могилянська академія” МОН України,
Кафедра філософії та релігієзнавства
Захист дисертації відбудеться 28 квітня 2006 року о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої
Ради Д 26.161.01 в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, к.318.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди
НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, к.318.
Автореферат розіслано “____” березня 2006 р.
Учений секретар
Спеціалізованої вченої ради
Кандидат філософських наук Т. В. Гардашук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Проблема аналізу структур особистості та глибинних засад її буття є наскрізною темою філософії ХХ століття. Якщо філософія від Декарта до Гегеля, виходячи з так званої суб’єкт-об’єктної парадигми, прагнула так чи інакше пояснити індивідуальне через загальне, чи навіть підпорядкувати перше останньому, то починаючи від часів Маркса, Ніцше й Фрейда виявляється, що суб’єкт-об’єктне відношення ніколи не є безпосереднім, і більш того, може опосередковуватися чинниками, що за звичайних умов не дані суб’єктові безпосередньо. Внаслідок цього у європейській філософії відбувається “вибух суб’єктивності”, в центрі уваги опиняються вже не так взаємини людини і світу, як ставлення людини до самої себе, шляхи засвідчення її особистої ідентичності, її уреальнення як самочинного буття.
Ці зміни в поглядах на сутність особистості в її суб’єктивному бутті, звичайно ж, не є безпідставними. Вони були спричинені певними зрушеннями у структурі європейського життя, руйнацією та розмиванням суспільної ієрархії, боротьбою за утверждення ідеалів рівності та демократії. З іншого боку не слід думати, що філософські проблеми, пов’язані з буттям особистості, виявилися чимось принципово новим. Насупротив, аналіз Я, осмислення внутрішнього, духовного життя людини завжди були одним з головних і наскрізних сюжетів європейської думки. А ті зрушення, про які ми ведемо мову були спричинені неможливість відтворення цілісного образу Я як проекції цілісного й позбавленого протиріч образу світу, що його уфундовано на непохитному й самототожньому Абсолюті.
Слід також взяти до уваги, що названий поворот був значною мірою спричинений суттєвою методологічною кризою, що спостерігалася як у гуманітарних, так навіть і у природничих науках, наслідки якої помітні й досьогодні. Сутність кризи полягала у несумірності категоріального апарату та пізнавальних установок з одного боку та суттю явищ, зокрема, особистісних проявів, осмислення яких постало на часі. Пошук нових методологічних підходів впродовж ХХ ст. спричинив створення цілої низки оригінальних теорій та дослідницьких напрямків, таких як екзістенційна філософія, психоаналіз, глибинна психологія, культурна антропологія, персоналізм, які так чи інакше мали на меті вивчення особистості як онтологічно первинного й самочинного буття. Одним з важливих чинників розвитку нових напрямків дослідження була їх виразна антропоцентрична зорієнтованість і протиставлення “старій” науці, об’єктивістські ідеали якої почали до певної міри тлумачитися як не-людськість, антигуманізм.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок