Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> СТАН НЕОАНГІОГЕНЕЗУ САРКОМ МАТКИ – ПРОГНОЗ І ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ

СТАН НЕОАНГІОГЕНЕЗУ САРКОМ МАТКИ – ПРОГНОЗ І ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ

Назва:
СТАН НЕОАНГІОГЕНЕЗУ САРКОМ МАТКИ – ПРОГНОЗ І ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,72 KB
Завантажень:
455
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ
Микита Мирослав Васильович
УДК 618.14-006.3.04-08-037
СТАН НЕОАНГІОГЕНЕЗУ САРКОМ МАТКИ – ПРОГНОЗ І ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ
14.01.07 – онкология
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ - 2007
Дисертацією є рукопис,
Робота виконана в Інституті онкології АМН України.
Наукові керівники: доктор медичних наук, професор
Воробйова Люся Іванівна
керівник відділу онкогінекології
Інститут онкології АМН України
доктор медичних наук, професор
Галахін Костянтин Олександрович
керівник відділу патологічної анатомії
Інститут онкології АМН України
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Шляховенко Володимир Олексійович,
керівник відділу ензимології пухлин
Інститут експериментальної патології,
онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України
доктор медичних наук, професор
Гичка Сергій Григорович,
завідувач кафедри патологічної анатомії
Медичний інститут УАНМ
Захист відбудеться 26 вересня 2007 р. о ___13__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в Інституті онкології АМН України (03022, м.Київ, вул. Ломоносова 33/43)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту онкології АМН України ( 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43)
Автореферат розісланий 25.08.2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук Родзаєвський С.О.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність роботи. Саркоми матки (СМ) – гетерогенна група злоякісних уражень неепітеліальної природи, які на відміну від карцином матки епітеліального генезу, мають найгірший прогноз з летальністю більшості хворих протягом перших двох років після встановлення діагнозу (Воробйова Л.І., 2000). За узагальнюючими епідеміологічними даними Національного інституту раку США, станом на 2003 р. у світі СМ складають біля 1% від всіх пухлин жіночих статевих органів і від 2 до 5% серед усіх злоякісних пухлин матки, в Україні СМ складають від 0,4 до 8% відносно раку ендометрія (Воробйова Л.І. з співав. 2006).
Виходячи з раритетності СМ – недостітній клінічний досвід є головною причиною невдалих результатів лікування. Малочисельні публікації українських та зарубіжних клініцистів з проблеми СМ, як правило, мають фрагментарний та констатуючий характер щодо високої летальності та короткочасної виживаності. Ці показники обговорюються з врахуванням обсягів хірургічного лікування (ХЛ), використання променевої терапії (ПТ) і/або хіміотерапії (ХТ) на прикладах лейоміосаркоми (ЛМС), ендометріальної стромальної саркоми (ЕСС), карциносаркоми матки (КСМ) але без подальших пропозицій щодо покращення результатів лікування (Яринич В.І. з співавт. 2001: Вакулюк А.П., Комиссаренко Н.И., 2004; Oliva E. et al. 1999; Dem A. et al. 2000; Haberal A. et al. 2003 та ін.). Молекулярно-генетичні аспекти щодо виникнення СМ при ідентифікації локусів пошкоджень хромосом пухлинних клітин (Fuji H. et al. 2000; Hu J. et al. 2003; та ін.) залишаються поки що лише теоретичними розробками.
Незважаючи на неоднорідність нозологічних форм СМ, тактика лікування хворих на теренах СНД залишається принципово однаковою: екстирпація матки з додатками, а у випадках поширення пухлинного процесу на шийку матки або при первинній локалізації СМ у шийці матки – видалення верхньої третини піхви, параметрію та паракольпію, висічення кардинальних і сакрально-маткових зв’язок для запобігання розвитку місцевих рецидивів (Бохман Я.В., 1989, 2002). Проблема вибору тактики хірургічного та терапевтичного лікування хворих на СМ у разі виникнення рецидивів у куксі шийки матки також залишається складною, однак з приорітетом виконання повторних оперативних втручань (Семикоз Н.Г. з співат. 2006).
Виходячи з поширеного серед лікарів уявлення про фатальність СМ, пов’язаних з їх природньою резистентністю до протипухлинної терапії, доцільність використання ПТ і/або ХТ в багатьох спеціалізованих закладах країни вважається малоперспективним. Проблема лікування хворих на СМ ускладнюється невизначеністю вирішальних факторів прогнозу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: СТАН НЕОАНГІОГЕНЕЗУ САРКОМ МАТКИ – ПРОГНОЗ І ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок