Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> КОМУНІКАТИВНІ ДЕВІАЦІЇ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ

КОМУНІКАТИВНІ ДЕВІАЦІЇ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ

Назва:
КОМУНІКАТИВНІ ДЕВІАЦІЇ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
27,21 KB
Завантажень:
46
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Руда Олена Григорівна
УДК 811.161.2:81’271.1
КОМУНІКАТИВНІ ДЕВІАЦІЇ В УМОВАХ
УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ
Спеціальність 10.02.01 – українська мова
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2007
Дисертація є рукописом.
Роботу виконано у відділі соціолінгвістики Інституту української мови НАН України.
Науковий керівник – |
доктор філологічних наук, професор
Ставицька Леся Олексіївна,
Інститут української мови НАН України,
завідувач відділу соціолінгвістики.
Офіційні опоненти: |
доктор філологічних наук, професор
Селіванова Олена Олександрівна,
Черкаський національний університет
імені Богдана Хмельницького, професор кафедри загального і російського мовознавства;
кандидат філологічних наук
Товстенко Вікторія Ростиславівна,
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана,
старший викладач кафедри української мови
і літератури.
Захист відбудеться “ 11 ” липня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 Інституту української мови НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).
Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні та Інституту української мови НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).
Автореферат розіслано 9 червня 2007 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат філологічних наук В.М. Фурса
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Найновіші концепції, що базуються на залученні до лінгвістичного опису даних психології, культурології, соціології, філософії і низки інших антропоорієнтованих дисциплін, змінили точку зору на традиційний мовознавчий підхід до вивчення мовленнєвої діяльності людини. Вже не викликає сумнівів теза, що основна функція мови полягає не так в передачі інформації, як в орієнтації особистості у її власній пізнавальній сфері. Філософія минулого століття значною мірою розвивалася у річищі проблеми влади мови, яка була конкретизована як проблема влади з боку мови і проблема влади за допомогою мови. Багато філософів дійшли висновку, що влада мови поширюється настільки, що в певному сенсі мова творить реальність.
Феномен мови комплексно експлікує сутність людини. Визначені мовою концепти етнічної ідентичності формують національний модус світобачення (Л.С. Виготський, О.Ф. Лосєв, О.О. Потебня тощо). Завдяки мові відбувається певна національно забарвлена сегментація дійсності (В. фон Гумбольдт, О.О. Потебня, Ф. Боас, Е. Сепір). Кожна людина формує свій власний індивідуальний когнітивний простір, є членом різних спільнот (професійних, вікових, релігійних, ґендерних тощо), поділяючи їхні цінності й настанови. Водночас кожний індивід входить до певної лінгвокультурної спільноти і, відповідно, є носієм елементів когнітивного і культурного простору (Дж. Лакоф, Б. Уорф, А. Вежбицька, Д.Б. Гудков). Сутність мовної поведінки особистості великою мірою визначається ступенем узгодженості її дискурсивної поведінки з діями партнера по комунікації (С.А. Сухін, В.В. Зеленська, Г.І. Богін).
Вивчення збоїв у комунікації, з’ясування причин їх виникнення та класифікація комунікативних невдач мають давню традицію у філософських і суміжних дослідженнях: теорії значення у семіотиці, психології, естетиці, вченні про мовну норму, теорії мовленнєвих актів, теорії аргументації і низці інших. Сьогоднішнє зацікавлення вивченням комунікативних девіацій викликане посиленим інтересом до функціональних і прагматичних аспектів спілкування, можливостями практичної оптимізації міжлюдської взаємодії шляхом акцентуації “слабких місць” в міжособистісному спілкуванні. У рамках мовної девіатології як напряму когнітології вивчають як заплановані відхилення від норми (авторська неологія, мовна гра), так і незаплановані адресантом – обмовки, описки тощо. Збої у спілкуванні, до яких призводять або можуть призвести девіації різного роду (як мовна гра, так і помилки), дають матеріал для вивчення не лише причин, а й наслідків девіативного спілкування.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: КОМУНІКАТИВНІ ДЕВІАЦІЇ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок