Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ІДЕЇ СТОЇЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ У ВЧЕННІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

ІДЕЇ СТОЇЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ У ВЧЕННІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Назва:
ІДЕЇ СТОЇЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ У ВЧЕННІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,92 KB
Завантажень:
493
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
УДК 1 (091)
 
ПАЛАСЮК ГАЛИНА БОГДАНІВНА
ІДЕЇ СТОЇЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ У ВЧЕННІ
ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
 
Спеціальність 09.00.05 - історія філософії
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата філософських наук
ЛЬВІВ - 1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (Відділ філософії культури)
Науковий керівник - доктор філософських наук, професор
Кашуба Марія Василівна,
Інститут українознавства імені І. Крип’якевича,
завідувач відділу філософії культури
 
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор
Братасюк Марія Григорівна,
Тернопільська академія народного господарства,
професор кафедри теорії держави і права
кандидат філософських наук, доцент
Кондзьолка Володимир Володимирович,
Львівський державний університет ім. Івана Франка
доцент кафедри історії філософії
Провідна організація - Інститут філософії НАН України імені Г. Сковороди
(252001, Київ, вул. Трьохсвятительська 4)
Захист відбудеться 14 квітня 1999 р., о 15 год., на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 35. 051. 02 у Львівському державному університеті імені Івана Франка (290000, м. Львів, вул. Університетська,1)
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка (290000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5)
Автореферат розіслано 12 березня 1999 р.
Вчений секретар Спеціалізованої
вченої ради, кандидат філософських
наук, доцент В.М.Денисенко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Україна сьогодні формується як суверенна держава, переосмислюючи своє минуле, усвідомлюючи особливості становлення національного менталітету, національної своєрідності й самобутності. Важливо прослідкувати всі етапи формування національної самосвідомості, особливо ті, коли в суспільстві панував неспокій і хаос, людину охоплював відчай і безнадія. Тоді мислителі шукали духовних орієнтирів, прагнули в такий період вказати людині шлях до порятунку й суспільної злагоди.
Пошуки аналогів до нинішньої суспільної ситуації приводять нас у складний період ХVІІІ ст. - епоху остаточної втрати автономії України, закріпачення її населення, зруйнування оплоту свободи - Запорізької Січі. Навіть у цей жорстокий період історії людина не втрачала оптимізму, пошуки порятунку приводили мислителів до цікавих і оригінальних ідей, які виявлялися не лише рятівними, а й перспективними з точки зору духовного розвитку людини.
Найвидатнішим українським мислителем ХVІІІ ст. заслужено вважається Григорій Сковорода. Він поставив у центрі своїх філософських роздумів людину, шукав шляхів до її порятунку саме як Людини - істоти вищої, богоподібної, котрій для відчуття щастя на землі не досить багатства, почестей і високих посад, а найбільше потрібний душевний мир та злагода в суспільстві.
Вчення Г. Сковороди привертає особливу увагу нашого сучасника тому, що воно спрямоване на інтенсифікацію внутрішнього життя людини, котра не має опори в навколишньому світі. Шлях до щастя пролягає, на думку мислителя, через моральне вдосконалення людини. Цим зумовлюється притаманний філософії Г. Сковороди персоналізм, що ставить у центрі уваги живу людську особистість, і динамізм, завдяки якому буття особистості змальовується як безперервне творення людиною себе самої. Зрозуміло, що ці проблеми сьогодні хвилюють кожну людину зокрема, як і суспільство взагалі. Буття людини виступає у трактуванні Сковороди передусім як моральне діяння. Він навчає, що гармонія людського буття залежить від дотримання кожною людиною принципу “сродної” праці, в основі якого лежить залежність долі людини від її природних нахилів. Жити згідно з природою, ні в чому їй не суперечити - це був девіз нової, нетрадиційної, не обмеженої жодними догмами етики, зацікавленість якою у часи Г. Сковороди (не лише в Україні, а й у Європі в цілому) підтверджується популярністю й новаторськими тенденціями творів багатьох європейських філософів-моралістів ХVІІ - ХVІІІ ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: ІДЕЇ СТОЇЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ У ВЧЕННІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок