Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур

ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур / сторінка 10

Назва:
ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
40,21 KB
Завантажень:
105
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 

Історія розвитку в різноманітних суспільно-політичних умовах етнічної періодики такого споконвічно багатонаціонального реґіону, як Крим, є саме тим матеріалом, на якому, по-перше, можна перевірити життєздатність будь-якої гіпотези у сфері етнічної преси, а по-друге, саме цей матеріал, як ніякий інший, є плідним ґрунтом для утворення нових теорій.
У розділі другому “Етнічна преса Криму в складі Таврійської губернії” розглянуто розвиток преси етносів Криму в складі Таврійської губернії від виникнення перших етнічних кримських видань від 1860-х років до лютого 1917 року.
Підрозділ 2.1. “Виникнення преси етносів Криму” присвячено появі у Феодосії перших вірменських журналів “Масяц агавні” – “Радуга” (“Голуб Масіса” – “Райдуга”) (1860–1865) і “Дастіарак” (“Вихователь”) (1872–1874), а також зародженню традицій караїмської журналістики – випуску в Одесі рукописного журналу караїмської молоді “Давул” (“Барабан”) (1864–1872) (пункт 2.1.1.). Особливу увагу приділено газеті І. Гаспринського “Переводчик – Терджиман” (пункт 2.1.2.), зокрема проблемі національного відродження і діалогу культур на її сторінках. Саме “Терджиман” тривалий час був єдиним взірцем етнічної періодики Кримського півострова. В умовах, коли навіть І. Гаспринський, незважаючи на популярність його газети, не одержував дозволу на відкриття інших видань, будь-яка спроба реєстрації нового національного друкованого органу була заздалегідь приречена на провал.
У підрозділі 2.2. “Видання 1905–1907 рр.: перше піднесення етнічної преси” аналізується перша кульмінація в розвитку кримських етнічних видань внаслідок скасування цензури Маніфестом від 17 жовтня 1905 р. Набуття громадянських прав і свобод та зростання національної самосвідомості спричинили відкриття на території Криму цілої низки етнічних видань, в яких пригноблені раніше народи змогли заявити про себе: у Бахчисараї І. Гаспринський почав випуск газети кримськотатарською мовою “Миллет” (“Народ”), журналів “Алем-и-нисван” (“Жіночий світ”) і “Ха-ха-ха”, у Карасубазарі (Білогірську) Р. Медієв почав видавати кримськотатарську газету “Ветан хадими” (“Працівник Батьківщини”), у Сімферополі В. Спіро – журнал “Молот” (орган “Поалей-Цион”), у Ялті А. Гофшнейдер-Левентон – журнал “Молодая Иудея”. Окремою яскравою сторінкою історії Криму за часів єврейських погромів і зростання ксенофобії стала поява міжнаціональної періодики учнівської молоді – журналів “Луч” і “Первый луч”, в яких національне питання посіло одне з головних місць. Таким чином, перша російська революція сприяла переходу до якісного етапу в розвитку преси етносів Криму: зросла кількість як національних видань, так і представлених у них народів півострова, стали більш вільним – їх зміст, більш широким – охоплення аудиторії, більш відвертими і наполегливими – політичні вимоги.
У підрозділі 2.3. “Національна преса в умовах післяреволюційної реакції” розглядається стан етнічних видань під час столипінської реакції і Першої світової війни. Якщо 1905 рік подарував недержавним народам Російської імперії надію на відновлення своїх прав – свободу партій і спілок за національним та релігійним принципом, безцензурну національну пресу і т.д., то столипінський акт від 3 червня 1907 року поклав край цим надіям. Державна політика русифікації, що розгорнулася в подальші роки, практично звела нанівець можливості національних еліт нетитульних націй.
Пункт 2.3.1. “Кримськотатарські видання” описує невдалі спроби видавців газети “Ветан хадими” після її закриття у 1908 р. організувати спочатку російськомовну газету “Наш голос”, а потім тижневик “Къырым седасы”. Зазначено, що навіть у період постреволюційної реакції і жорсткого контролю під час Першої світової війни продовжував виходити друком “Терджиман”, причому періодичність його зросла з 23 вересня 1912 р. до щоденної – “через події на Балканах”.
У пункті 2.3.2. “Доля української преси Криму” розповідається про історію утисків українських видань Таврійської губернії “Хлібороб” і “Рідна хата”, а також про заборону видання матеріалів українською мовою у сімферопольській газеті “Тавричанин”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 



Реферат на тему: ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок