Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур

ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур / сторінка 15

Назва:
ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
40,21 KB
Завантажень:
105
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Проте якщо у кримчаків традиції національної преси практично відсутні, то закладені ще 1864 року традиції журналістики кримських караїмів, які завжди вирізнялися високим рівнем національної самосвідомості, підтримуються донині завдяки активній діяльності їхньої національної громади.
Серед національних меншин півострова піонерами газетної справи стали найбільш освічені вірмени, євреї та німці. Дореволюційні вірменські та німецькі видання мали й своєрідну особливість: вони були започатковані за межами Таврійської губернії, а потім переведені на її терени. Більшість національних діаспор Криму (болгари, греки, білоруси) дістали можливість видавати етнічну пресу тільки зараз, за сприятливих умов існування демократичного суспільства.
Початок розвиткові етнічних видань Таврійської губернії було покладено вірменськими журналами, які виходили друком у Феодосії – “Голуб Масіса” (“Радуга”) (1860–1865) і “Дастіарак” (“Вихователь”) (1872–1874). Але найбільшого суспільного резонансу в Криму і далеко поза його межами наприкінці XIX – на початку XX ст. набула газета І. Гаспринського “Переводчик-Терджиман” (1883–1918). Знаменно те, що вже перші кримські етнічні видання, створені задля освіти власного народу, з великою повагою відгукувалися і про сусідні народи та їхнє національно-культурне відродження. Першопрохідники видавничої справи: вірмени і кримські татари – спромоглися подолати імперський гніт завдяки двом чинникам: 1) видатної ролі особистостей Г. Айвазяна та І. Гаспринського, просвітянська енергія яких перемогла всі чиновницькі заборони й матеріальні труднощі; 2) сприятливим історичним обставинам: у випадку з вірменськими виданнями – зацікавленості Петербурга в тому, щоб створити противагу папському Римові, викривати серед вірмен шкідливі наслідки прийняття католицизму; у зв’язку з історією відкриття “Терджиману” – 100-річному ювілеєві російської анексії Криму.
Перше піднесення в історії етнічних видань припало на революційні 1905–1906 рр., коли зменшився імперський тиск і була скасована цензура. Зростання кількості нових видань під час першої російської революції пояснювалося: 1) потребою в інформації; 2) недовговічністю нововідкритих видань; а у випадку з етнічною пресою – 3) потребою в національній самоідентифікації. Перша російська революція спричинила якісний перехід у розвитку преси етносів Криму: зросла кількість як національних видань, так і представлених у них народів півострова: стали вільнішим – їхній зміст, ширшою – аудиторія, відвертішими і наполегливішими – політичні вимоги.
Однак практично всі створені на хвилі царського маніфесту 17 жовтня етнічні газети й журнали були закриті в період “столипінської реакції”. У роки Першої світової війни були заборонені й всі німецькі видання Таврійської губернії.
Незважаючи на репресивну політику Столипіна щодо інородців, у 1908 р. у зв’язку з перемогою ІІ турецької революції активізувалося кримськотатарське громадське життя. Царські чиновники не могли не помітити сепаратистських прагнень серед кримськотатарської еліти й у відповідь на це дедалі більше посилювали заборони на будь-який прояв національної самосвідомості. Доказом цього стало закриття газети Р. Медієва “Ветан хадими”, видавці якої, однак, не поступилися своїми позиціями і здійснили ще кілька спроб відкрити національні видання. Проте лише “Терджиман” (з 1915 р. – “Енъи Терджиман”) не лише продовжував виходити друком, а й збільшив свою періодичність і став щоденною газетою.
Друге піднесення етнічної преси Криму відбулося після Лютневої революції 1917 р. Розквіт періодичної преси на півострові від початку Лютневої революції і до падіння уряду П. М. Врангеля пояснюється наявністю дореволюційних традицій, місцевих професійних журналістських кадрів; винятковим попитом на інформацію і т.д., а також національно-ренесансним рухом етносів Криму. На півострові стали виходити єврейські, німецькі, караїмське й численні кримськотатарські видання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 



Реферат на тему: ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок