Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат: ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур

ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур / сторінка 16

Назва:
ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
40,21 KB
Завантажень:
106
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 

Якщо у період від березня до грудня 1917 р. крива розвитку кримської етнічної преси досягла найвищої для всього бурхливого періоду 1917–1920 рр. позначки, то у часи класової, партійної чи особистісної диктатури (перший і другий більшовицькі періоди, частково – уряди Денікіна і Врангеля) вона, навпаки, стрімко пішла донизу.
Внаслідок розв’язаної в Криму в грудні 1917 р. громадянської війни і приходу до влади в січні наступного року більшовиків кримськотатарські газети Миллет” і Голос татар” були закриті. Показово, що на цьому етапі з національних видань виходив лише “Енъи Терджиман”, який через місяць – після 35 років виходу! – теж припинив своє існування (23 лютого 1918 р.).
Більшовики намагалися здійснити інформаційний ідеологічний контроль, однак бажаної мети не домоглися: місцеве населення ставилося до нової влади насторожено або вороже, саме з приходом на півострів більшовиків розгорілися міжетнічні й міжконфесійні зіткнення: мусульмани виступали не тільки проти більшовицької влади, яку вони вважали російською”, а й проти всього християнського населення; антитатарські настрої, у свою чергу, були поширені серед частини обивателів і в матроському середовищі. Це довело той факт, що нехтування інтересами національних меншин і їхньої преси позбавляє владу підтримки місцевого населення і призводить до суспільно-політичної нестабільності.
Після багаторазової зміни політичної влади протягом 1918–1920 рр. і встановлення в Криму радянської диктатури зі стихійно-вільним розвитком етнічної преси було покінчено: почався етап державно-регламентованої преси в рамках Кримської АРСР.
На хвилі плану коренізації на початку 1920-х рр. держава всіляко підтримувала кримськотатарські видання. У цей час виходили кримськотатарською мовою дві обласні газети – партійна “Енъи дюнья” (“Новий світ”) і комсомольська “Яш къуввет” (“Юна сила”), журнали, десятки місцевих газет і бюлетенів. Вони засвідчили намагання держави створити в Криму так звану “буферну республіку”, яка стала б сполучною ланкою між східними радянськими республіками та мусульманськими країнами.
Але вже у 1928 р., у зв’язку зі справою Велі Ібраїмова та боротьбою з “татарським буржуазним націоналізмом”, за замовленням “згори” було розпочато процес цілеспрямованого вихолощування національної сутності з кримськотатарських видань. У 1929-1930 роках було знищено кримськотатарські видання, які сприяли консолідації національної інтелігенції і розвитку кримськотатарських мови та літератури, вивчали історію й етнографію свого народу.
Припинився в 1920-ті рр. й діалог культур на рівні системи етнічних видань: крім кримських татар, жоден інший етнос не мав можливості випускати свою національну пресу. Особливо трагічною виявилася доля українців, які становили значну частину кримської національної спільноти (11%): їхні національні права найчастіше заперечувалися керівництвом автономії, неодноразово українців КрАРСР у примусовому порядку зараховували до “росіян”.
У 30-ті рр. ХХ століття, у зв'язку з адміністративною перебудовою і розвитком масової низової преси, на півострові знову стали з’являтися видання некорінних етносів – єврейські та німецькі. Однак, як і у випадку із кримськотатарськими виданнями, національне розмаїття цієї преси було свідомо зведено партійним керівництвом до мовного розмаїття: формування нової радянської людини-інтернаціоналіста було несумісним зі збереженням національного коріння. Ця “етнічна” преса 1930-х рр. кримськотатарською, німецькою мовами та на їдиш за самою своєю суттю була узагальнено-радянською, відображала інтереси окремих осередків партії, а не національну сутність етнічної громади. У 1938 р., коли розвиток тоталітарного режиму досяг свого апогею, навіть мовному розмаїттю було покладено край: єврейські та німецькі районні газети було закрито, а назви республіканських кримськотатарських – замінено на нейтрально-радянські “Комсомолец” та “Къызыл Къырым” (“Червоний Крим”).
Наступ тоталітаризму на етнічні видання став свідченням неприйняття новою системою тих національних традицій і цінностей, які ці видання зберігали.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Реферат на тему: ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок