Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат на тему: ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур

ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур / сторінка 17

Назва:
ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
40,21 KB
Завантажень:
105
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Якщо під час повсюдної розрухи 1917–1918 років кримськотатарські газети Криму, які відображали притаманний своєму народу традиціоналізм, попереджали про небезпеку кровопролиття й братовбивства, прагнули зберегти громадянський мир і злагоду на півострові, то за часів сталінщини став неможливим не тільки вихід подібних газет та журналів, а й фізичне існування їхніх натхненників. Не випадково коренізация в Криму перетворилася на свою протилежність: були розстріляні або піддані репресіям практично всі видатні кримськотатарські політики й діячі культури: А. Озенбашли, Х. Чапчакчі, С. Хаттатов, А. Одабаш, А. Айвазов, Б. Чобан-заде, М. Недім, Ф. Мусаніф, Я. Мусаніф, І. Тархан, У. Іпчі, М. Софу, Б. Чагар, О. Акчокракли, Д. Гафаров, А. Лятіф-заде, М. Куртієв, Е. Шем’ї-заде й ін.
У період Другої світової війни сталінський режим, однак, знову звернувся до етнічної преси, розуміючи, що, через здатність зачіпати глибинні ціннісні й емоційні струни душі своїх читачів, вона залишається серйозним важелем впливу на свій етнос. Під час оборони Севастополя видавалася вірменською мовою “Кримян мартакан терт” (“Кримська бойова газета”), у період окупації Криму в Краснодарі та Сочі продовжував виходити друком “Къызыл Къырым”, на територію Криму було спрямовано мовлення кримськотатарської редакції Всесоюзного радіо, під час визволення півострова 4-м Українським фронтом видавалася червоноармійська газета кримськотатарською мовою “Сталин байрагъы” (“Сталінський прапор”).
Проте після визволення Криму кримських татар було названо “народом-зрадником” і депортовано за національною ознакою. Насильницької депортації зазнали також представники інших етносів півострова (у серпні 1941 р. були депортовані німці, у червні 1944 р. – вірмени, греки, болгари), що в свою чергу значно зменшило етнографічну й культурно-історичну базу для організації етнічних кримських видань.
У 1944 році Крим втратив саме явище етнічної преси: представники тих народів, що були “залишені” владою на півострові, опинилися на правах безрідних космополітів. Становища українців, наприклад, не змінило навіть приєднання Кримської області до Української СРСР у 1954 р. Українськомовні версії газети “Радянський Крим” (“Кримська правда”), що з’явилися внаслідок приєднання, були типовим зразком радянської культури - “національної за формою і соціалістичної за змістом” – і дублювали однойменні загальнокримські російськомовні видання.
Через те, що тривалий час неможливим було вирішення не тільки проблем депортованих, а й саме їх обговорення на сторінках офіційної преси СРСР, “кримськотатарське питання” стало темою для численних нелегальних видань (самвидаву), закордонних кримськотатарських та інших “антирадянських” газет і журналів.
Традиції кримськотатарської журналістики зберігалися, наскільки це було можливо, й у місцях вигнання: 1957 року було відкрито газету “Ленин байрагъы”, 1976 року - журнал “Йылдыз”. Однак ця офіційна кримськотатарська преса, в якій заборонялося друкувати навіть зображення Чорного моря, не відображала і не могла відобразити головного прагнення свого народу – повернення на історичну батьківщину.
Нарешті, наприкінці 1980-х років, кримськотатарські видання (газета “Ватан”, журнал “Къасевет”) почали виходити і в Криму. Їх головним завданням стало висвітлення процесу повернення корінного народу і його інтеграції в українське суспільство. Тоді ж було відкрито й перші газети інших кримських етносів: єврейську “Шолэм” і вірменську “Голубь Масиса”.
Третє піднесення етнічної періодики Криму припало вже на 1990-ті роки. Після прийняття незалежною демократичною Україною численних законодавчих актів, що підтримують етнокультурні права національних меншин, на межі ХХ – XXI століть в Автономній Республіці Крим сформувалася система етнічної преси нової формації, яка за всю історію Криму найповніше, найпропорційніше відповідає як його етнічному складові, так і національно-ренесансним прагненням репрезентованих даними ЗМІ етносів.
Сучасна структура етнічної преси Криму перебуває в стадії розвитку, отже, має не лише досягнення, а й цілу низку невирішених питань.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 



Реферат на тему: ПРЕСА ЕТНОСІВ Криму: ПРОБЛЕМА національного відродження і діалог культур

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок