Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: НАУКОВІ ОСНОВИ І ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ВИСОКОКИПЛЯЧИХ ФРАКЦІЙ КАМ'ЯНОВУГІЛЬНОЇ СМОЛИ З ОДЕРЖАННЯМ ПОЛІЦИКЛІЧНИХ ВУГЛЕВОДНІВ

НАУКОВІ ОСНОВИ І ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ВИСОКОКИПЛЯЧИХ ФРАКЦІЙ КАМ'ЯНОВУГІЛЬНОЇ СМОЛИ З ОДЕРЖАННЯМ ПОЛІЦИКЛІЧНИХ ВУГЛЕВОДНІВ / сторінка 9

Назва:
НАУКОВІ ОСНОВИ І ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ВИСОКОКИПЛЯЧИХ ФРАКЦІЙ КАМ'ЯНОВУГІЛЬНОЇ СМОЛИ З ОДЕРЖАННЯМ ПОЛІЦИКЛІЧНИХ ВУГЛЕВОДНІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
33,33 KB
Завантажень:
263
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 

однозначно віднести ні до структурованих, ні до неструктурованих систем, можна стверджувати, що для зниження рівня міжмолекулярної взаємодії, а значить наближення системи до екстремального стану, необхідно використовувати метод багатократного випарювання для виділення відповідних дистилятів із наступним їхнім поділом ректифікацією.
При реалізації схеми з багатократним випарюванням КВС та ректифікацією сировини на декількох колонах обов'язковим ступенем є виділення широкого дистиляту I (рис. 7).
Найбільш конденсовані ароматичні вуглеводні зосереджуються при цьому в антраценовой фракції, що повинно забезпечувати перебування дистиляту II у стані, що наближається до неструктурованого: він більш однорідний по складу, у ньому менше висококиплячих ароматичних вуглеводнів, ніж у дистиляті I (більша їх частина тепер зосереджена в висококиплячій антраценовой фракції). Це повинно забезпечити більш чіткий поділ дистиляту II на наступному ступені розділення з одержанням дистиляту III і, у виді донного продукту, поглинальної фракції. Виділення з дистиляту III нафталінової фракції у виді донного продукту забезпечить необхідну чіткість наступного поділу отриманого на цій стадії дистиляту IV.
Необхідно підкреслити, що в міру збільшення кратності випарювання смоли, ректифікації піддаються дистилятні продукти, вуглеводневий склад яких відрізняється все меншим вмістом висококонденсованих систем.
Таким чином, спосіб багатократного випарювання КВС дозволяє поступово виводити із смоли все більш висококиплячі вуглеводні, схильні до утворення складних структурних одиниць, впливати на енергетичний стан системи і, тим самим, забезпечувати можливість одержання концентрованих цільових фракцій.
Оскільки конденсовані ароматичні вуглеводні (основна частина висококиплячих фракцій КВС) служать ядростворюючими компонентами складних структурних одиниць, напрошується цілком логічний висновок: для досягнення економічно виправданої глибини поділу КВС на технологічно прийнятні фракції необхідно здійснювати ступінчасте розділення багатокомпонентної системи КВС з метою виділення поліциклічних ароматичних вуглеводнів не індивідуально, а у виді окремих висококиплячих фракцій. При цьому, для одержання висококонцентрованих флуорантенової, піренової та хризенової фракцій необхідно ректифікувати піренову фракцію або важкі пекові дистиляти (ВПД), що виділяються із КВС високого ступеня піролізованості (Кпір = 5), для забезпечення максимального вмісту неалкільованих висококонденсованих вуглеводнів.
Існуюча схема фракціонування КВС на коксохімічних заводах України заснована на принципі рівноважного однократного випарювання смоли на одно- і двуколонних трубчастих агрегатах, що дозволяють виробляти пек і обмежене число фракцій (п'ять - шість) невисокої якості.
Об'єктом дослідження служила збезводнена смола густиною 1205 кг/м3 при 20 оС з вмістом ?-фракції 10,78 % і ?1-фракції - 5,95 %, компонентний склад якої приведений у табл. 5.
Таблиця 5
Компонентний склад смоли
Найменування компоненту Масова частка, % Найменування компоненту Масова частка, %
Низькокиплячий 0,33 Індол 0,23
Індан 0,23 Аценафтен 1,49
Інден 0,31 Діфеніленоксид 0,99
Бензонітрил 0,18 Флуорен 1,32
Нафталін 9,74 Метилфлуорени 0,61
Тіонафтен 0,41 Фенантрен 5,90
b-Метилнафталін 1,16 Антрацен 1,74
a-Метилнафталін 0,74 Карбазол 1,51
Фенол + крезоли 0,74 Флуорантен 3,20
Діфеніл 0,87 Пірен 2,25
Хінолін 0,59 Хризен 0,41
Діметилнафталіни Неідентифіковані 6,00
+ксиленоли 0,79 Пек (по різниці) 58,26
З метою одержання даних для розробки нового процесу фракціонування КВС була вивчена залежність виходу і складу дистиляту (парової фази) від температури одно- і багатократного випарювання КВС і виділених із неї фракцій (табл. 6).
Таблиця 6
Фізико-хімічні характеристики рівноважних
фаз одноразового випарювання смоли
Температура одноразового випарювання смоли, оС Дистилят Температура розм'якшення залишку (пеку), оС
Вихід від смоли, % Густина при 20 оС, кг/м3
320 21,6 1054 30
340 28,6 1075 45
360 33,5 1086 55
На рис. 8 показана залежність коефіцієнта розподілу основних компонентів у дистиляті від температури одноразового випарювання.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 
Реферат на тему: НАУКОВІ ОСНОВИ І ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ВИСОКОКИПЛЯЧИХ ФРАКЦІЙ КАМ'ЯНОВУГІЛЬНОЇ СМОЛИ З ОДЕРЖАННЯМ ПОЛІЦИКЛІЧНИХ ВУГЛЕВОДНІВ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок