Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Теоретичне та експериментальне обгрунтування трансдермального введення похідних 1,4-бенздіазепіну

Теоретичне та експериментальне обгрунтування трансдермального введення похідних 1,4-бенздіазепіну

Назва:
Теоретичне та експериментальне обгрунтування трансдермального введення похідних 1,4-бенздіазепіну
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,97 KB
Завантажень:
393
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 
Міністерство охорони здоров’я України
Одеський державний медичний університет
Кравченко Ірина Анатоліївна
УДК 615.015.154
Теоретичне та експериментальне обгрунтування трансдермального введення похідних
1,4-бенздіазепіну
14.03.05 – фармакологія
АВТОРЕФЕРАТ
Дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора біологічних наук
Одеса – 2004
Дисертацією є рукопис
Дисертація виконана в Одеському національному університеті ім. І.І.Мечникова МОН України та Фізико-хімічному інституті ім. О.В.Богатського НАН України
Науковий консультант – д.х.н., професор, академік НАН України АНДРОНАТІ СЕРГІЙ АНДРІЙОВИЧ, ФХІ ім.О.В. Богатського НАН України, директор, завідувач відділом медичної хімії
Офіційні опоненти: Доктор біологічних наук, професор, член кор. УААН ЛЕВИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ, Інститут стоматології АМН України, заступник директора з питань науки
Доктор біологічних наук, професор ФІЛІПОВА ТЕТЯНА ОЛЕГІВНА, Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова МОН України, професор кафедри мікробіології та вірусології
Доктор медичних наук БЕЗВЕРХА ІННА СТЕПАНІВНА, Інститут геронтології АМН України, завідувач лабораторією геріатричної фармакології
Провідна установа – Інститут фармакології та токсикології АМН України, відділ нейрофармакології (м. Київ).
Захист дисертації відбудеться “23” грудня 2004 р. о 11 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 в Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65026, Одеса, Валіховський пров., 2)
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65026, Одеса, Валіхівський пров., 3)
Автореферат дисертації розіслано “22” листопаду 2004 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
к.мед.н., доцент Годован В. В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Серед актуальних проблем сучасної фармакології особлива увага приділяється розробці лікарських засобів з пролонгованою дією [Машковський М.Д, 2000]. Вона стає можливою при раціональному сполученні окремих препаратів. Іноді дія пролонгується внаслідок гальмування метаболізму вихідної сполуки, або швидкості її елімінації. Особливе значення для пролонгованої дії лікарських засобів мають процеси всмоктування (біодоступності). Поряд з таким показником як афінітет (взаємодія з біологічної мішенью) процес всмоктування є фундаментальним показником, що визначає силу дії, ефективність та терапевтичний індекс препарату [Головенко М.Я., 2004]. З огляду на збільшення числа неврологічних і психічних розладів останнім часом, а також необхідність корекції цих порушень у хворих в умовах амбулаторного лікування, актуальною є проблема створення пролонгованої форми препаратів, які за цих умов найбільш часто використовуються - похідних 1,4-бенздіазепіну. Використання цих препаратів в таблетованій та ін’єкційній формах приводить до появи таких побічних наслідків, як снотворна дія та міорелаксація. Усунення цих ефектів можливо шляхом синтезу нових похідних 1,4-бенздіазепіну [Андронаті С.А. і спів., 1992] або використання відповідних лікарських форм.
Дослідження останніх років показали, що використання трансдермальних терапевтичних систем дозволяє здійснювати повільне дозоване, чітко регульоване введення лікарських препаратів у системний кровообіг та уникнути при цьому ряду побічних ефектів з повним збереженням основної лікувальної дії [Потс Р.O., 1995; Браун Л., 1998]. Використання такого способу дозволяє проводити лікування хронічних захворювань, які вимагають тривалого контрольованого введення різних лікарських препаратів [Меркле Г., 1989]. Трансдермальний шлях введення має багато переваг порівняно з традиційними способами введення: можливість продовжити термін дії лікарських речовин, що мають короткий період напіввиведення; уникнути первинного метаболізму в печінці; зменшити коливання концентрації у крові й органах-мішенях препаратів, що мають невеликі значення терапевтичного індексу; уникнути подразнення слизової оболонки шлунка; атравматичність введення; полегшення лікування хворих у несвідомому стані та дітей [Ассмусен Б.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 



Реферат на тему: Теоретичне та експериментальне обгрунтування трансдермального введення похідних 1,4-бенздіазепіну

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок