Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСУРЕТРАЛЬНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ЗВУЖЕНЬ СЕЧІВНИКА У ЧОЛОВІКІВ

ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСУРЕТРАЛЬНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ЗВУЖЕНЬ СЕЧІВНИКА У ЧОЛОВІКІВ / сторінка 6

Назва:
ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСУРЕТРАЛЬНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ЗВУЖЕНЬ СЕЧІВНИКА У ЧОЛОВІКІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,56 KB
Завантажень:
425
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
– 13,0+0,3 мл/сек., час сечовипускання – 19+0,33 сек), покращилась якість життя QоL (0,65+0,06), при р < 0,01.


Таблиця 3
Показники урофлоуметрії, якості життя, IPSS до виконання трансуретральних втручань, після видалення
катетера і через 1,5 місяці після втручання
Показники | Бужування | Внутрішня оптична уретротомія | Трансурентральна резекція звуження | до
бужування
M+m | після видалення
катетера
M+m | через 1,5 місяці після втручання
M+mдо
уретротомії
M+m | після видалення катетера
M+m | через 1,5 місяці після втручання
M+m | до транс-уретральної
резекції
M+m | після видалення катетера
M+m | через 1,5 місяці після втручання
M+m | Кількість виділеної сечі (мл) | 250+47 | 285+32 | 279+35 | 212+15 | 230+1,8 | 300+5,9 | 217+14,6 | 250+12,7 | 253+10,8 | Час сечовипускання
(сек) | 69,1+2,6 | 20,2+0,5 | 19,9+0,71 | 85+5,3 | 19+0,38 | 17+1,8 | 86,7+2,7 | 21,9+0,2 | 19+3,1 | Максимальна швидкість сечовипускання (мл/сек)7,7+0,2 | 19,9+0,3 | 20,1+0,25 | 7,1+0,3 | 22,6+0,1 | 21,6+0,34 | 2,9+0,1 | 22,7+0,15 | 22,5+0,2 | Середня швидкість сечовипускання (мл/сек) | 4,0+0,3 | 12,8+0,1 | 13,1+0,15 | 3,6+0,3 | 13+0,6 | 13,5+0,1 | 2,6+0,6 | 12,2+0,6 | 12,7+0,05 | IPSS (в балах) | 21,2+1,2 | 6,8+0,2 | 6,9+0,3 | 18,9+0,2 | 8+0,17 | 7+0,22 | 20,5+0,3 | 9,6+0,2 | 8,6+0,2 | QoL (в балах) | 5,2+0,72 | 1,3+0,05 | 0,4+0,27 | 5,0+0,1 | 0,56+0,06 | 0,7+0,07 | 4,3+0,7 | 0,3+0,05 | 0,3+0,04 | Залишкова сеча (мл) | 125+8,6 | 10+0,98 | 10,8+0,5 | 110+10 | 6,4+0,9 | - | 91,3+1,3 | 17,4+3,9 | 10,9+2,8 | р < 0,01 | р < 0,01 | р < 0,01 | р < 0,01 | р < 0,01 | р < 0,01 |


Із ранніх після втручання ускладнень відмічено: гострий епідідіміт – у 3, гостра затримка сечі – у 3, невтримання сечі в вертикальному положенні тіла до 8 тижнів – у 3, помірна уретрорагія – у 2 хворих. У трьох пацієнтів із 7 з протяжністю звуження більше 10 мм після виконання внутрішньої оптичної уретротомії в строки від 6 до 10 місяців наступив рецидив захворювання, який був ліквідований виконанням трансуретральної резекції звуження з позитивним результатом.
Таким чином, показанням для виконання внутрішньої оптичної уретротомії являлись протяжність звуження до 10 мм і відсутність змін в парауретральних тканинах.
В третю групу ввійшло 119 пацієнтів віком від 18 до 87 років і тривалістю захворювання від 2 місяців до 15 років, яким для лікування звуження сечівника була виконана трансуретральна резекція звуження.
Основним показанням для виконання втручання були протяжність звуження і відсутність гострих запальних процесів з боку сечівника, сечового міхура, передміхурової залози, органів калитки. Оперативне втручання виконувалось під спинномозковим знеболюванням і залишенням після втручання постійного катетера в середньому на 10+0,46 доби.
Першим етапом втручання було виконання внутрішньої оптичної уретротомії. Розсічення рубців проводилось на 12 годин умовного циферблата годинника до тих пір, поки тубус резектоскопа не був проведений в порожнину сечового міхура. Втручання проводилось при постійній циркуляції рідини, що важливо при рухах тубуса резектоскопа в малих об’ємах, при цьому стінки сечівника при мінімальному напору промивної рідини перестають спадатися. Проводилась контрольна цистоскопія, яка визначала проксимальний кінець звуження та всі топографоанатомічні особливості. Після заміни “холодного” ножа на електрод-петлю для резекції ретельно, поетапно висікалась стриктура по всьому периметру і на всьому протязі, починаючи з проксимального відділу до незміненої дистальної стінки сечівника. Показником достатності резекції є зникнення “ефекту регідності стінки”, яку визначають по пружинистому ефекту захопленої в петлю рубцьової тканини при її механічному русі, а також появі легкості при пересуванні тубуса резектоскопа, коли “зникає опір рубцевої тканини”.
Середня тривалість лікування складала 24,3+1,17 доби. Після видалення катетера у всіх хворих відновилось самостійне контрольоване сечовипускання, нормалізувались показники урофлоуметрії (Qmax – 22,7+0,15 мл/сек, Qсер.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСУРЕТРАЛЬНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ЗВУЖЕНЬ СЕЧІВНИКА У ЧОЛОВІКІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок