Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: МИСТЕЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ В КОНТЕКСТІ МУЗИКИ ХХ СТОРІЧЧЯ

МИСТЕЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ В КОНТЕКСТІ МУЗИКИ ХХ СТОРІЧЧЯ / сторінка 6

Назва:
МИСТЕЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ В КОНТЕКСТІ МУЗИКИ ХХ СТОРІЧЧЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,16 KB
Завантажень:
344
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

Найширший діапазон відгуків критики стосувався сфери звукотворення., багатої палітри хорів Кошиця. Як явище цілком нове, яскраве, широкої дії воно цікавило всіх – його описували, аналізували, розгадували, розфантазовували, намагаючись якимось способом осмислити (“Цей хор – єдиний і чудовий. Це неймовірно, що людські голоси можуть дати таку звучність оркестру та органів” або: “Вони – живий доказ нечуваного мистецтва. Вони піднесли людський голос до симфонії.”) Намагаючись розгадати таїну керування чудовими Капелами, європейська критика дала Кошицеві багато означень: видатний, талановитий, знаменитий, надзвичайний, небачений диригент; казковий талант, великий Майстер, Майстер найвищого рангу, неперевершений Майстер, Душа творчості Хору, Живе втілення музики, Оживлюючий Ритм, Маг, великий Мімік, Деміург у храмі краси, геніальний диригент, Геній.
Після переїзду невеликої частини Капели з Кошицем до Америки і фантастичного тріумфу в Карнегі-Холі (5.10.1922) та налагодження творчих контактів з американськими музичними колами, митець створив опрацювання низки негритянських пісень та авторських композицій С.Фостера, Р.Детта і Г.Бурлея. Їхні твори збагатили хоровий репертуар його капел, власне, як і мексиканські та бразильські пісні, опрацьовані для гастрольних концертів. Та діяльність у Америці мала свою специфіку, яку не зразу осягнули концертанти. Час функціювання Кошицевих хорів (жовтень 1922 – травень 1924; 1926 – травень 1927) скоротили посередницько-менеджерські гендлярі, виснажуючи артистів непродуктивним витрачанням їхнього часу й сил та шахраюванням в оплаті праці.
По невдалих спробах повернутися на Україну (внаслідок бюрократичних перепон з боку Наросвіти 1927-1929, висвітлених у листах до В.Беневського), переїхавши до США в час жорстокої економічної кризи 30-х років, Кошиць зазнав тривалого безробіття, хоча місцеві освітяни з успіхом прищеплювали його досвід системі музичного навчання в закладах Америки, запроваджуючи практику акапельного співу в школах, використовуючи зразки аранжувань композитора. Сам Маестро прагнув утримати престиж українського мистецтва масштабними акціями: концертна подорож з В.Авраменком (1932), Академія на честь М.Садовського (1933). Об'єднання аматорських та церковних хорів (“Сімка”), створене ним для великих презентацій українства, визначних мистецьких подій – виступи у День України на фестивалі в Нью-Йорку з хором в ЗОО осіб (1934), на Шевченковому святі (1935), концертах на честь митрополита А.Шептицького (1936, 1940), концерті на Світовій виставці з хором в 500 співаків (1939), на Першому Конгресі українців у Вашингтоні (1940).
Особливого значення набула для Кошиця праця з контингентом слухачів Вчительсько-диригентських курсів (в Торонто та Вінніпезі), де він читав лекції. Підготовку з вчителями великих щорічних концертних програм Маестро вважав способом передання свого артистичного досвіду. Останньою планованою великою акцією Кошиця була підготовка до грамзапису українських пісень різних жанрів, що мали б залишити зразки стилю виконання пісень. Зрив цієї програми прискорив трагічну розв'язку – смерть Маестро від серцевої хвороби.
Отже, здійснений аналіз виявив, що Олександр Кошиць увійшов до історії світового мистецтва (а не лише українського) як один з найвидатніших митців, якому судилося здійснити місію посланця України до народів світу. Він розширив обрії світової хорової культури, збагативши її ресурси та принципи виконавства.
У другому розділі – “Записи фольклору і опрацювання народних пісень: ідеї та принципи – з'ясовуються особливості Кошицевого бачення проблеми опрацювання фольклору, застосування засобів професійної творчості для популяризації фольклорних шедеврів, що мали актуальність і для української музики, і, загалом, європейського мистецтва. Шлях від перших етнографічних записів до блискучих концертних версій фольклорних зразків та пісенних циклів (середина другого десятиліття ХХ ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему: МИСТЕЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ В КОНТЕКСТІ МУЗИКИ ХХ СТОРІЧЧЯ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок