Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: МИСТЕЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ В КОНТЕКСТІ МУЗИКИ ХХ СТОРІЧЧЯ

МИСТЕЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ В КОНТЕКСТІ МУЗИКИ ХХ СТОРІЧЧЯ / сторінка 7

Назва:
МИСТЕЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ В КОНТЕКСТІ МУЗИКИ ХХ СТОРІЧЧЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,16 KB
Завантажень:
344
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
) показує органічність еволюції стильових принципів Кошиця, його вміння не тільки вловлювати перспективні мистецькі тенденції, а й самому впливати на їхнє формування.
Вже в перших записах пісень з Тарасівки Кошиць виявив неабияку ретельність фіксації наспівів (мелодій та підголосків), орфоепічних особливостей та паспортизації джерел. Деякі мелодії (“Ох і закладався сизокрилий орел”, “Ой ковалю, ковалю”, “Посію я конопельки” тощо) використав у своїх випусках “Хорових десятків” вимогливий М. Лисенко. Віднайдений дисертанткою (в Інституті рукописів ЦНБ) автограф Другого десятка тарасівських пісень (1902) виявляє творчу самостійність Кошиця. Особливість збірки полягала в реалізації ідеї акапельного триголосся як достеменного способу виконання пісень у питомому середовищі. Застосовані композиційно-виразові засоби – варіаційний фактурний розвиток, характерна для народного виконавства щільність тканини, підголоскові розспіви, метро-ритмічні й ладо-гармонічні деталі тощо – сприяють максимальній фонічній насиченості, посиленню автентичних рис.
Зібрані матеріали й відомості про Кубанські експедиції (1903-05 рр.) засвідчують велике значення фахової фольклористичної діяльності О.Кошиця. На Кубані він записав близько тисячі пісень, 500 надіслав до Кубанського Статистичного комітету. Представлені на Крайовій кубанській виставці 1908 року збірки Кошиця були нагороджені золотою медаллю. Зараз можна констатувати, що вони мали виняткову художньо-документальну цінність, особливо для спостережень еволюції питомої історичної пісенності. Втрату адміністрацією цих записів Кошиць вважав непоправною, дещицю з них він зумів відновити в еміграції та опрацювати. За підсумками першого десятиріччя етнографічної праці (1894-1905), Кошиць постає вже фаховим дослідником, талант якого далі актуалізувався при кожній зустрічі з незнаною піснею, виказуючи чудову інтуїцію митця, він був надійною основою і його композиторської творчості.
Аналіз музичного доробку митця показав, що серед хорових опрацювань Кошиця переважає поділ на дві категорії: 1) своєрідні “примітиви” – максимально наближені до фольклорних прототипів аранжування народних пісень, – створювані, можливо, для збереження побутової співочої традиції у еміграційному середовищі, (враховуючи малі виконавські потужності аматорських колективів); 2) концертні твори, що вирізняються ефектністю, майстерністю застосування технічних засобів і використанням народнопісенної стилістики, адресовані фаховому виконавству. Жанровий діапазон останніх багатий на різновиди.
До найчисельніших з них належать аранжування історичних пісень. Вони шановані Кошицем як скарб, у якому “оспівана майже кожна історична подія, та … видно, як боляче ті події переживала українська нація… Фактично, це є співана Історія українського народу”. Вельми характерними видаються тут аранжування зразків декламаційно-пісенного складу, споріднених із пісенним епосом (думами). Це – “Ой 1791 року”, “Про Нечая”, “Про Швачку і Бондаренка”. В них поєднується імпровізаційність декламаційного розспіву сольних зачинів із потужними хоровими приспівами, панує настроєвий дуалізм: контраст тонусу між заспівами й приспівами. Певні групи епічних зразків об'єднує тематика – сюжети руйнування Січі й нищення козацтва, (переважна більшість пісень записана автором на Кубані) – “Ой з-за гори, з-за лиману”, “Зажурилась Україна”, “Ой у полі могила”, “Уже літ за двісті” та ін.. Деякі вирізняє підкреслення героїки (“Максим козак Залізняк”, “Про Байду”, “Про Сагайдачного”), інші – щедра розробка ліро-епічних елементів, персоніфікована мова, варіювання питомого наспіву, розширення строфічних побудов тощо (“Запив козак, та й запив бурлак”, “Молодий козаче, чого зажурився”). Аранжування здійснюється, переважно, в манері гуртової підголоскової поліфонії з багатим варіантним розвитком інтонацій фольклорного зразка, обмежуючи формотворчі новації, які могли б змінити цю структуру і перетворити пісню на “об'єкт інструментальної розробки”.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему: МИСТЕЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ В КОНТЕКСТІ МУЗИКИ ХХ СТОРІЧЧЯ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок