Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> НАПІВПРЕДИКАТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

НАПІВПРЕДИКАТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Назва:
НАПІВПРЕДИКАТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,35 KB
Завантажень:
16
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
Кульбабська Олена Валентинівна
УДК 808.3-56
НАПІВПРЕДИКАТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ
В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Спеціальність: 10.02.01 – українська мова
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Івано-Франківськ - 1998
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі сучасної української мови Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича.
Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Гуйванюк
Ніна Василівна, завідувач кафедри сучасної
української мови Чернівецького державного
університету ім. Ю.Федьковича
 
Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Шульжук
Каленик Федорович, завідувач кафедри
української мови Рівненського державного педа-
гогічного університету Міністерства освіти
України
- кандидат філологічних наук, доцент Пархонюк
Людмила Михайлівна, доцент кафедри
української мови Тернопільського державного
педагогічного університету ім. В.Гнатюка
Провідна установа - Ужгородський державний університет, кафедра
української мови
Захист відбудеться “28 ” грудня 1998 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.09.03.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Прикарпатському університеті ім.В.Стефаника (284001, Івано-Франківськ, вул.Шевченка, 57).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикарпатського університету ім.В.Стефаника.
Автореферат розіслано “27” листопада 1998 року.
Вчений секретар
спеціалізованої ради
кандидат філологічних наук, доцент Н.Я.Тишківська
Загальна характеристика дисертації
Сучасна граматична теорія вимагає багато-аспектного, найчастіше синтезованого аналізу синтаксичних одиниць із вра-хуван-ням різноманітності їх семантичних, формальних і функціональних ознак.
У різних сферах вияву мовної діяльності активно використовуються синтаксичні побудови, яким відповідає статус простих ускладнених речень. І хоч термін “ускладнене речення” в мовознавстві став загальноприйнятим, все ж у сучасній теорії відсутнє єдине визначення цього типу структур. У трактуванні фактів ускладнення багато дискусійного, оскільки ці синтаксичні побудови дуже різні за структурою, семантикою та функціями, що й зумовило відсутність їх остаточної класифікації. Традиційно з поняттям простого ускладненого речення пов’язуються синтаксичні одиниці, що містять відокремлені члени. До їх складу входять компоненти системи вторинної предикації, що співвідносяться з підрядними частинами складного речення у формально – семантичному плані.
Питання про додаткову предикативність компонентів, ізофункціо-наль-них з підрядними реченнями, учені пов’язують з проблемою напівпредика-тив-ності, яка визначається в синтаксичній теорії з різних поглядів: 1) у зв’язку з вченням про відокремлені другорядні члени речення (О.О.Потебня, І.Р.Вихованець, Л.О.Кадомцева, В.А.Іцкович, В.Г.Гак, Н.С.Валгіна та ін.); 2) у зв’язку з аналізом формально-синтаксичних ознак напівпредикативних відно-шень та з’ясуванням їх синтаксичної природи (О.О.Каминіна, О.Б.Сиротиніна, Г.О.Золотова, Е.С.Сасинович, Л.М.Коць, І.І.Слинько, Н.В.Гуйванюк, К.Ф.Шульжук, М.Я.Плющ та ін.).
У світлі досліджень останнього часу стає зрозумілим, що традиційний аналіз – за членами речення – не цілком придатний для цілей структурно-семантичного дослідження синтаксичних явищ. Його завданням в основному є розподіл елементів речення за тими чи іншими заздалегідь визначеними рубриками (підмет, присудок, додаток, означення, обставини), без урахування їх структурних зв’язків як у плані парадигматики, так і в плані синтагматики. Щоб виявити синтаксичні особливості речень з відокремленими членами, необхідно визнати, що в мові є конструкції, які базуються на особливих напівпредикативних відношеннях. При їх описі, на нашу думку, необхідно брати до уваги поняття про поширюючі члени речення та морфологічні засоби їх вираження, а не традиційні другорядні члени – означення, додатки й обставини, з якими зазначені конструкції не тотожні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: НАПІВПРЕДИКАТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок