Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат на тему: ГЕНЕТИЧНА МІНЛИВІСТЬ СИМБІОТИЧНИХ ОЗНАК ЛЮЦЕРНИ ПОСІВНОЇ

ГЕНЕТИЧНА МІНЛИВІСТЬ СИМБІОТИЧНИХ ОЗНАК ЛЮЦЕРНИ ПОСІВНОЇ / сторінка 3

Назва:
ГЕНЕТИЧНА МІНЛИВІСТЬ СИМБІОТИЧНИХ ОЗНАК ЛЮЦЕРНИ ПОСІВНОЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,31 KB
Завантажень:
93
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Штами 34 і М4 було отримано генетико-селекцiйними методами у цьому ж вiддiлi.
Штам “425а-34” отримано методом транспозонового мутагенезу ризобiй вiд штаму-стандарту 425а. Як донор Tn5 використовували вектор рSUP 2021 (Ничик М.М., 1994). Використовувалось селективне середовище 79 з антибiотиками (Nal+Nm);
Штам "ВНИИСХМ М4" отримано методом мiжродової кон'югацiї Escherichia coli JC 5466 (pRDI) i Rhizobium meliloti при селекцiї за ознакою “азотфiксувальна активнiсть” (Ничик М.М., 1983).
Рослини двадцяти рiзних за походженням i поколiнням iнбридингу лiнiй Medicago sativa L. 295-29 (I5) - Еврiка-4, 151-2 (I6), 152-7 (I6), 167-4 (I6) - Еврiка-10 - Україна; 270-1 (I4) - Морiс Кабул, 192-2 (I6) - Фелу, 177-4 (I4), 179-3 (I6), 182-4 (I6) - Кiшвардi 16, 171-9 (I6) - Кiшвардi 27, 155-9 (I7), 154-8 (I6), 158-7 (I7), 162-9 (I7) - Кiшвардi 46 - Угорщина; 276-18 (I3) - мiсцева ФРН - Нiмеччина; 191-2 (I6), 212-7 (I4) - Альфа-38, 229-4 (I5) - Вертус - Швецiя; 198-4 (I4), 298-2 (I5) - Бореалє-47 - Францiя одержано від д.б.н. А.Ф. Бобра iз колекцiї вiддiлу генетики кормових культур Iнституту землеробства УААН (Чабани). Як контроль використовували рослини сорту Ярославна, який являється нацiональним стандартом з насiннєвої продуктивностi.
В умовах мікровегетаційного стерильного досліду лінійні і контрольні рослини тестували за кількістю утворених бульбочок і азотфіксувальною активністю, масою і висотою рослин в лабораторiї симбiотичної азотфiксацiї Iнституту фiзiологiї рослин i генетики НАН України.
Мiкровегетацiйний стерильний дослiд. Скарифiковане насiння стерилiзували 2,5 хв 3,3-% розчином перекису водню, пророщували протягом доби в чашках Петрi на вологому фiльтрувальному паперi у термостаті при 28 0C. По одному проростку висаджували в склянi пробiрки (20Ч195 мм, об'єм 60 мл) iз стерильним перлiтом (3,5 г) і середовищем Красильникова-Кореняко (Федоров, 1951) без азоту (9 мл) та сумiшшю мiкроелементiв (1 мл). Інокуляцiю рослин проводили суспензiєю тижневої культури штаму М4 (1 мл, концентрацiя 108 клiтин/мл, Федоров, 1951) i закривали пробкою. На 10-й день вегетацiї в розчин добавляли 0,1 норми азоту з метою запобігання азотному голоданню. Рослини вирощували при 16-годинному природному освiтленнi. Нітрогеназну активнiсть вимірювали через 24 години ацетиленовим методом (Hardy, Holsten, 1963) на газовому хроматографi “Хром 504” виробництва ЧССР. Для цього пробірки з рослинами герметично закривали ковпачками і вводили в них ацетилен (10 % від об'єму пробірки). Кількість бульбочок оцінювали підрахунком, ефективність симбіозу - по масі і висоті зелених рослин.
На основi тестування рослин в мiкровегетацiйному стерильному дослiдi було відібрано контрастнi лiнiї за iнтенсивнiстю азотфiксацiї - 212-7+, 229-4+, 298-2+, 171-9-, 192-2- і за кількістю бульбочок - 152-7+, 295-29+, 154-8+, 198-4-, 192-2-. При доборi лiнiй уникали генотипiв iз значною iнбредною депресiєю.
Від відібраних ліній шляхом примусового самозапилення в подальшому отримали рослини наступного покоління інбридингу, а шляхом штучної гібридизації - гібриди F1. Для самозапилення і гібридизації рослини вирощували в грунті.
Примусове самозапилення i штучна гiбридизацiя. На китицi рослин, якi мали бути запиленi з метою отримання лiнiйних i гiбридних рослин, перед початком цвiтiння одягали двошаровi марлевi iзолятори. Iзолятори пiдв'язували до металевих прутiв - опор.
Самозапилення ліній (з метою отримання наступного покоління інбридингу) і F1 (для одержання F2) проводили шляхом стискання анатомiчним пiнцетом пружних колонок (маточка i трубочка iз тичинками, що зрослися) iзольованих квiток, якi розпустилися, але ще не розкрилися. Пружиниста колонка з силою викидалася з човника на прапорець. В момент удару (трипiнг) колонки об прапорець у приймочки пошкоджувалася плiвка, пилок висипався на приймочку i проростав, викликаючи самозапилення.
Штучне схрещування ліній (для одержання F1) проводили без кастрацiї. Для цього квiтки батькiвських рослин, якi розпустилися, але не розкрилися (колонки не викинутi на прапорець) легким натисканням одною стороною пiнцету на основу човника викликали викидання колонки з таким розрахунком, щоб вона вдарилася об пiнцет i залишила на ньому свiй пилок.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: ГЕНЕТИЧНА МІНЛИВІСТЬ СИМБІОТИЧНИХ ОЗНАК ЛЮЦЕРНИ ПОСІВНОЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок