Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ / сторінка 10

Назва:
СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,26 KB
Завантажень:
176
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Семантика окличності, яка є семантикою ступеневої суб'єктивної модальності, відноситься до категоріального плану і виражається як заперечення мовної спроможності. Основною тенденцією її вираження є постійний експресивно спрямований рух до ресемантизації, що веде до десемантизації та граматикалізації основних форм та утворення усталених виразів, їх нейтралізації й пошуку нових прийомів експресивного посилення.
Обов'язковим виразником окличності є її експліцитний фонетичний маркер — інтонаційний малюнок, який окреслюється подовженнями та підвищенням тону і нерідко супроводжується емфатичним наголосом. Первісним засобом вираження окличності є вигук — синкретичний виразник основних значень окличності. На крайніх полюсах лексико-морфологічного розряду вигуків знаходяться, з одного боку, звуконаслідування конкретних шумів, а з іншого — лайливі вирази, які втратили своє первісне значення, десемантизувалися до рівня позначення загального переважно негативного емотивно-оцінного ставлення мовця до певних явищ.
До засобів кваліфікативно-квантитативної семантизації відносяться такі мовні засоби, які позначають розділення ознаки та її високого ступеня лексико-морфологічними та морфо-синтаксичними засобами. Виділення цих типів базується на домінанті вираження окличних значень, яка, у першому випадку, полягає в позначенні високого ступеня як афективної оцінки певними лексико-граматичними елементами (ЛГМО), що мають відповідне значення на межі семантичного та категоріального, а в другому — у відповідній семантизації мовних елементів, зумовленій відповідною структурною організацією. Водночас у першому випадку має місце певна структурна закріпленість лексико-морфологічних елементів, а в другому — тенденція до лексикалізації та граматикалізації елементів відповідних структур.
Основою окличної синтаксичної структури є структурно-семантична імплікація невиразимості імпліцитного елемента зіставлення як межі інтенсивності, до якої прагне окличність. Таким чином, по мірі зростання експліцитації висловлення, що виражається в ускладненні синтаксичної конструкції, афективна сила його спадає, а емотивно-оцінне спрямування певним чином раціоналізується.
Можна виділити наступні моделі ОР в сучасній французькій мові:
Модель цілісного неподільного структурно-семантичного ядра, яка включає два різновиди:
А) синтаксичний одночлен: 1) монореми з емотивною семантичною вираженістю, які є обов'язково окличними; 2) монореми логічної оцінки з видільним посиленням, які є оказіонально окличними; 3) оказіонально окличні монореми з семантично вираженою ознакою, яка може бути невіддільною від самого предмета чи явища, що одержує афективну оцінку; Б) синтаксичний багаточлен: 1) фіксовані двочлени, тобто такі, які не можуть мати синтаксичного розширення як окличні структури; до них ми відносимо також такі пропозиційні типи, синтаксичне розширення яких залишається в межах номінального речення; 2) двочлени з синтаксичною перспективою окличного розширення до дієслівного чи навіть складного речення.
Модель двокомпонентного структурно-семантичного ядра, яке включає два обов'язкові “нормативні” складники: іменний підмет та дієслівний присудок: 1) речення з інтенсифікуючими окличними елементами, які одержали синтаксичне розширення; 2)речення з інтенсифікуючими окличними елементами, які не мають номінальної базової структури; 3) ОР без окличного інтенсифікатора, які включають як фіксовано-окличні, так і факультативно - окличні типи.
Модель багатокомпонентного структурно-семантичного ядра: 1) паратактичні конструкції (співположення та сурядність); 2) гіпотактичні конструкціїпідрядна функція окличної конструкції; головна функція окличної конструкції.
Отже, глибинна структура ОР — це оцінно-емотивна, зіставно-реляційна в своїй основі інтерпозиція суб'єкта мовлення між предметом та його ознакою, яка модалізує рему і може бути схематично зображена як Н < Сом > О, де Н — номінативний мовний елемент; Сом — суб'єктивна оцінна модалізація; О — ознака.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок