Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ / сторінка 5

Назва:
СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,26 KB
Завантажень:
176
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
.
Прислівники combien і comme передають високий ступінь якісної і кількісної характеристики: Comme tu es bon! Cocteau J..
Інтенсифікатор comment que вживається набагато рідше за інші і властивий дуже фамільярному мовленню.
Носіями окличності виступають також прислівники та прислівникові частки si перед прикметниками і прислівниками і tant перед дієсловами та іменниками: Des fautes si connues Beaumarchais P.. Ці ЛГМО надають певного ступеня інтенсивності тим елементам, які вони модифікують. Si позначає план якості, а tant — кількості.
Аналогом si виступають також інтенсифікатори tellement і aussi : La cadette est tellement adorablePinget R.. 
Конструкції типуc’est (etre) d’un(e) + іменник (абстрактний) є, після ОР з прислівниками, найпоширенішим засобом вираження високого ступеня: J’йtais dans une colиreMarivaux; c’est d’une importance
Вказівний займенниковий прикметник се може використовуватися в фамільярному мовленні як окличний прикметник в номінальній конструкції: Ces entremets, ces desserts! Pinget R..
Оклична інтенсифікація виражається також в інверсії: Est-il rйpugnant! PingetR.; Est-ce possible! Ionesco E. .
На основі інверсії атрибутивного члена — носія окличності будуються ОР номінального типу, які мають кілька різновидів : Pas fou le gars! Antoine J.. Тут атрибутивний член набуває суб'єктивного оцінного значення, а справжня якість поступається місцем враженню.
Деякі синтаксичні конструкції, які є омонімами сурядних речень, використовуються як спеціальні окличні типи речень. Вони вводяться сполучниками si, quand, parce que, puisque : Si оn l’ecoutaitLe Breton. 
Мовні елементи, які виражають емотивну інтенсифікацію ознаки, нерідко сполучаються з видільними або включають їх.
Засобом емфатичного посилення ОР в інвертованих і не інвертованих конструкціях є сегментація, причому виділене слово одержує основне емфатичне навантаження: Elle raillait, la garce! Simenon G.; Je le sais, moi! Simenon G..
Розмовна мова часто використовує формули, закріплення яких у мовленнєвій практиці переводить інтонацію на другий план. У результаті цього процесу виділення за допомогою займенникової частини en вносить у висловлення відтінок інтенсивності: Mais tu en as une mine! Boileau-Narcejac.
Звороти з презентативом voilа часто пов'язано з окличною модальністю: Voilа les pompiers ; Et voilа le rйsultatSartre J.-P..
Вказівний займенник зa у … ca c’est un soldat Adamov A. підкреслює деїктичне значення c’est і виділяє представлений предмет.
У конструкціях c’est… qui, c’est… que, які спрямовують речення до елемента, який вважається головним, відносний сполучник має, в деяких випадках, мінімум поєднувальної сили, тобто C’est le curй qui va rire є еквівалентним виразуle cure, comme il va rire
Основною функцією mais в сучасній французькій мові є протиставлення двох елементів. У процесі семантико-прагматичного розвитку він почав вводити прогресію. : Je t’ecoute. — Mais non! — Mais si! Adamov A.. З іншого боку, у Mais c’est idiotSartre J.-P. або Mais que cette douceur va devenir amere! Corneille P. mais виражає подив, гнів, розчарування;
Вираз tu parles! втратив первісне значення, щоб служити підсилювальною формулою в фамільярній мові. До типу десемантизованих формул, що наближаються до вигуків можна віднести також je te croisvous pensez(pensez-vousfaut-il que…!: Morbleu! Faut-il que je vous aime! Moliиre.
Синтагма par exempleтакож зазнала семантичної трансформації і її нова функція, що дискутується в сучасній граматиці, наближається до вигукової.
До поля окличності за певних умов можуть входити також спонукальні частки si, pourvu que, que, voir, un peu, mais, donc, які виділяють модально-вольові відношення мовця до адресата, виражаючи чи посилюючи їх.
Деякі лексеми змінюють своє значення, опинившись в окличному контексті: це відбувається з дієсловом pouvoir, який лише підсилює окличність, наприклад: Ce qu’il peut кtre bкte! У деяких конструкціях риторично питального типу такій граматикалізації підлягає і дієслово vouloir : Que voulez-vous que j’en pense Ionesco E.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок