Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ / сторінка 7

Назва:
СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,26 KB
Завантажень:
176
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Основою окличної синтаксичної структури є структурно-семантична імплікація невиразимості елемента зіставлення як межі інтенсивності, до якої прагне окличність. Таким чином, по мірі зростання експліцитації висловлення, що виражається в ускладненні синтаксичної конструкції, афективна сила його спадає, а емотивно-оцінне спрямування певним чином раціоналізується.
Проведене дослідження стуктурно-синтаксичних моделей окличності дозволяє зробити наступні висновки:
1. Глибинною структурою ОР є оцінно-емотивна конструкція, зіставно-реляційна основа, якої виражає інтерпозицію суб'єкта мовлення між предметом та його ознакою, яка модалізує рему.
2. Основний механізм трансформації виражається в структурації відповідної домінанти, яка може експліціювати всі члени відношення або переводити якісь із них до імпліцитного плану. Із зростанням експліцитності вираження основних значень окличності зменшується її виражальна спроможність.
3. Структурна градація окличних конструкцій іде від синкретичних форм самовираження з домінантою суб’єктивно-оцінної модалізації до моно- і багаточленних структур окличності. У складнопідрядних реченнях із ЛГМО підрядна структурна функція ОР є асиметричною їх головній смисловій функції.
У четвертому розділі “Прагматичні, риторичні та стилістичні властивості окличності в процесі комунікації” розглядаються комунікативно-прагматичні характеристики ОВ, риторичні аспекти та функціонально-стилістична характеристика окличності
Комунікативно-прагматичною функцією окличності є вираження суб'єктивності мовця відносно дійсної ситуації, відображеної чи ні в мовленнєвому акті.
Окличність визначає певні комунікативні категорії, які організують відповідні типи комунікативних ситуацій. Ми вважаємо, що окличність спрямовано, перш за все, до особистісної, з домінантою афективної оцінки, інтерпретації оточуючого світу. Ця інтерпретація є первинною, вихідно чуттєвою, нерідко алогічною реакцією на сильне, неочікуване зовнішнє подразнення і виражається передусім експресивними іллокутивними типами МА.
Основні іллокутивні ознаки окличності визначаються за 12 вимірами представленими Дж.Серлем:
В окличних мовленнєвих актах мета є інтерпретаційно-виражальною, при цьому основними комунікативно-прагматичними значеннями окличності виступають: а) суб’єктивно-виражальне, б) інтерпретативне (емотивно-оцінне), в) апелятивне, г) спонукальне (бажальне).
Окличні акти узгоджують мовленнєве вираження зі сприйняттям оточуючого світу мовцем.
Саме окличність є первинним й основним виразом емоційного стану і включає як периферійні галузі намір, бажання та задоволення і, певним чином, деякі аспекти віри.
Типологічною ознакою окличності є максимально інтенсивне представлення іллокутивної мети.
Однією з релевантних ситуаційних перемінних, які впливають на формування розмовного мовлення, є характер відношень між співбесідниками, які мають наступні різновиди: а) мовець представляє авторитет, б) слухач представляє авторитет, в) усі партнери є авторитетом, г) співбесідники є незалежними чи навіть незнайомими, д) співбесідники знаходяться в родинних чи дружніх стосунках. Виходячи з цього, ми визначаємо як основні вектори побудови комунікативних моделей з домінантою окличності:
взаємостосунки учасників спілкування (міжсубєктні відношення);
ставлення мовця до предмета повідомлення (субєктно-обєктні відношення).
Ознакою окличних висловлень є подвійна тенденція до:
посилення функції авторитетності (з боку самого носія авторитетності чи його підлеглого)
знецінення авторитетності чи намагання досягти рівності з її носієм.
Таким чином, можна виділити наступні комунікативні схеми:
А. Автокомунікативне спрямування висловлення: домінанта ставлення мовця до предмета повідомлення. Моновираження є, на наш погляд, первинною моделлю окличності, яка є безпосередньою реакцією, навіть за відсутності іншого комуніканта, на неочікуваний зовнішній подразник.
Б. Aдресне спрямування висловлення: певна рівновага домінанти міжсубєктних відношень та ставлення мовця до предмета мовлення:
Б.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: СТРУКТУРА, CEМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ОКЛИЧНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок