Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: СТАТУС, СЕМАНТИКА І ФУНКЦІЇ РЯДУ В СТРУКТУРІ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

СТАТУС, СЕМАНТИКА І ФУНКЦІЇ РЯДУ В СТРУКТУРІ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ / сторінка 4

Назва:
СТАТУС, СЕМАНТИКА І ФУНКЦІЇ РЯДУ В СТРУКТУРІ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,17 KB
Завантажень:
23
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Аналіз цих теорій дозволяє констатувати, що найпереконливішим і відносно викінченим є розуміння ряду як “вихідного” поняття щодо категорій сурядності й однорідності, які репрезентують ті самі мовні факти, але в різних аспектах. Незаперечним є той факт, що ряд виражає суттєві ознаки класу певних предметів і підпорядковує менші, видові поняття.
У підрозділі “Диференційні й кваліфікаційні ознаки ряду та класифікаційні параметри” наголошено, що кваліфікаційними ознаками ряду є сурядний зв’язок між компонентами та їх спільна співвіднесеність – як обов’язкові й постійні характеристики ряду, тотожність синтаксичних функцій, логіко-семантична єдність та морфологічна однотипність, що носять вторинний характер і є факультативними. Обов’язкові й постійні ознаки ряду існують у взаємозв’язку, взаємозбагачуються й доповнюються іншими. Якщо в конструкції наявні всі ознаки, то маємо справу з гармонійним рядом, тобто рядом з однорідними членами. Оскільки неоднорідні, але сурядні члени речення втрачають повний набір ознак, притаманних ряду, їх треба кваліфікувати як напівпериферію ряду. Щодо пояснювальної конструкції, то її з упевненістю можна віднести до периферїї ряду у зв’язку з тим, що тут переплітаються ознаки сурядності й підрядності, пор.: Де стояла гармата – знівечена, обкурена й покарьожена, диміла станина (Я. Гончарук); Для кожного зі студентів сьогоднішня урочиста зустріч, тобто велично душевна зустріч, була не просто подією з-поміж інших, а вияскравлювала те внутрішнє духовне єство єднання з історичним минулим народу, з його історією, традиціями, непересічністю і неповторністю (Голос України. – 2001. – 12 травня).
Підрозділ “Власне синтаксична структура ряду: типологія форм синтаксичних зв’язків та засобів їх вираження” наголошує, що ряд характеризується зовнішніми й внутрішніми зв’язками паралельних членів. Зовнішні зв’язки членів ряду полягають у тому, що його складники формально не залежать один від одного, але об’єднані яким-небудь спільним відношенням до третього, причому це відношення не обов’язково виступає семантично однаковим. Взаємна незалежність, спільна віднесеність або однакова синтаксична позиція – тільки умова для створення рядів, але сама конструкція виникає тільки за наявності внутрішнього синтаксичного зв’язку – зв’язку між словоформами. Останній виражається службовим словом (сполучником чи його еквівалентом) або відповідною інтонацією. Співпідпорядковані словоформи, які не мають показника їх взаємозв’язку, ряду не утворюють. Крім сполучників, наявні й інші групи службових слів, що використовуються для вираження зв’язку між членами ряду та які тією чи іншою мірою наближаються до них. Це свідчить про неможливість різкого протиставлення сполучникових і безсполучникових рядів. В утворенні рядів беруть участь: а) частки (і, й, та, ж і под.); б) модальні слова, подекуди ускладнювані підсилювальними частками (звичайно, звичайно ж, очевидно, очевидно і та ін.); в) прислівники (тільки давно, наддовго тощо); г) прийменники, здебільшого ускладнювані супровідними частками, займенниками (до; до і; до того ж; для і т.ін.). Такі елементи постають у ролі службових компонентів, почасти зберігаючи власну категорійну семантику як вихідну, а почасти набувають вторинного забарвлення службовості, постаючи синкретичними. В останній функції вони виступають або як складові частини сполучника, або як його уточнювачі, або утворюють ряди самостійно. Все це ще раз переконує, що не будь-який ряд корелює з поняттям сурядності.
Ряд як конструкція має власний семантичний вимір, який формує відношення між членами ряду. Характер цієї взаємодії позначається тим чи іншим сполучником, іншим службовим словом або інтонацією. Відношення між членами ряду можна назвати внутрішньорядними семантико-синтаксичними: нульовими (суто граматичними) або семантико-змістовими. Існують три основні семантичні типи внутрішньорядних відношень: 1) єднальність, 2) протиставність, 3) розділовість.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: СТАТУС, СЕМАНТИКА І ФУНКЦІЇ РЯДУ В СТРУКТУРІ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок