Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: СТАТУС, СЕМАНТИКА І ФУНКЦІЇ РЯДУ В СТРУКТУРІ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

СТАТУС, СЕМАНТИКА І ФУНКЦІЇ РЯДУ В СТРУКТУРІ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ / сторінка 9

Назва:
СТАТУС, СЕМАНТИКА І ФУНКЦІЇ РЯДУ В СТРУКТУРІ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,17 KB
Завантажень:
23
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 Демська). Однорідні ж члени, виражені іменниками в називному відмінку, постпозитивні щодо базового речення, слід кваліфікувати як ряд самостійних номінативних речень. У функціональному плані можливе обґрунтування аналізованих речень як перехідних, в яких поєднуються ознаки простих і складних. У таких утвореннях ознаки простих і складних речень утворюють амальгамність, в межах якої важко диференціювати прикметні риси перших і останніх.
У підрозділі “Синтаксична нерівноправність однорідних членів: статус і різновиди” простежено специфіку синтаксичної рівноправності нерівноправності однорідних членів речення з послідовним визначенням функціонального тла вияву кожного компонента цієї опозиції.
При традиційному підході до однорідності мало звертається уваги на те, яку ж однорідність треба брати до уваги: синтаксичну (власне-структурну, семантико-синтаксичну), морфологічну (категорійно-структурувальну (формально-граматичну), лексико-семантичну (лексико-граматичну)) чи семантичну (ширше – логічну), оскільки кожна з них не дорівнює одна одній, і в практичному плані спостерігаються різноманітні розбіжності, що зумовлюється активізацією тих чи інших компонентів в антиноміях мовця слухача, мови мовлення, інформативності експресивності тощо, пор.: Він (Микола Іванович – Т.Р.) зробив обґрунтований і тому справедливий висновок (ПІК. – 2000. – №7. – С.26). У цьому разі один із членів ряду (зокрема, другий) знаходиться в семантичній залежності від іншого, хоч у структурно-синтаксичному плані вони постають рівноправними, підтвердженням чого виступає їх адекватна синтаксична позиція. Логіко-смислова нерівноправність мотивована тим, що поняття обґрунтований є ширшим і включає у свій смисловий обсяг уточнювально-наслідковий компонент справедливий. На це ж спрямована й функція аналітичного сполучникового елемента і тому, маркованого приєднувальною семантикою. Висновковість як основна ознака таких структур орієнтована на відображення логіко-смислової нерівноправності заявлених структур і є репрезентацією в їх обсягах внутрішньої підпорядкованості, що формально не позначувана.
На основі ретельного аналізу мовних фактів нами виділено два різновиди снтаксичної нерівноправності однорідних членів: функціональну (ґрунтується на різниці синтаксичних функцій однорідних членів) й акцентуальну (виділення того чи іншого члена ряду) нерівноправність. Перша в сучасній українській мові зустрічається частіше та репрезентована в тих випадках, коли однорідні члени пов’язуються протиставними, розділовими або зіставними сполучниками, що виступають маркувальними засобами синтаксичних рядів закритого типу. Акцентуальна неоднорідність виникає за умов існування в реченні часток, модальних слів, градаційних та приєднувальних сполучників. Функціональна й акцентуальна нерівноправність можуть поєднуватися. Диференційні ознаки акцентуальної синтаксичної нерівноправності компонентів ряду полягають у їх різній синтаксичній значимості, що окреслюється різними способами: 1) градаційним (за ступенем значимості предмета чи ознаки; ступенем його достовірності; ступенем вияву чого-небудь): Тоді він ненавидів у ній тонку викохану талію, гарячі ноги і навіть ім’я (Гр.Тютюнник); 2) рівнем ускладнення зв’язку супровідною приєднувальною семантикою: Перші уроки новий, і я би сказав, досить досвідчений тренер присвятив тому, що вчив нас правильній постановці рук (М.Сулима // ПіК. – 2002. – № 5. – С.102); 3) типом зумовленості одного явища іншим: Їх (владних систем) співвідношення і навіть взаємодія і є проблемою влади та формою її реалізації (М.Павловський // Віче. – 2000. – № 4. – С.40); 4) специфікою різноманітної оцінки членів ряду з погляду достовірності / недостовірності або в іншому суб’єктивно-оцінному плані: У пропонованій статті використані результати досліджень американських, європейських, російських і вітчизняних політологів й окремих соціологів (М.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: СТАТУС, СЕМАНТИКА І ФУНКЦІЇ РЯДУ В СТРУКТУРІ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок