Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.)

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.) / сторінка 16

Назва:
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
43,71 KB
Завантажень:
104
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 
 Васильченко, М. Грушевський, М. Драгоманов, С. Єфремов, М. Корф, Т. Лубенець, М. Костомаров, І. Нечуй-Левицький, Я. Чепіга, М. Шашкевич);
– класифікації різних категорій „важких у виховному розумінні” дітей (Ф. Ашер, Ж. Демор, М. Єгурнов, П. Каптерєв, В. Кащенко, П. Лесгафт, А. Нечаєв, І. Сікорський, Ю. Майер, А. Травіс, Хальді, Штрюмпель).
У ході наукового пошуку доведено, що в обґрунтуванні теоретичних засад реабілітаційної діяльності з „важкими у виховному розумінні” дітьми провідну роль відігравали також з’їзди і конгреси діячів освіти, представників вітчизняних виправно-виховних закладів, на яких обговорювалися такі загальні питання: визначення характеру закладів і контингенту вихованців; удосконалення виправних закладів і розробка виховних прийомів, пошук засобів щодо зміцнення матеріального становища існуючих закладів та відкриття нових; установлення порядку проведення судочинства над малолітніми, попереднього випробовування новоприбулих; навчання грамоти і ремесел; надання вихованцям відпусток; використання „тілесних покарань”; виключення вихованців із закладів та їх умовне звільнення; організація патронату над вихованцями після конфірмації тощо.
Таким чином, аналіз творчої спадщини видатних зарубіжних і вітчизняних педагогів, громадських діячів, лікарів, юристів досліджуваного періоду, вивчення матеріалів з’їздів і конгресів діячів освіти, архівних документів свідчить про інтенсивний розвиток теоретичних засад реабілітаційної діяльності виправно-виховних закладів в Україні XIX-початку XX ст.
У четвертому розділі – „Законодавчі основи реабілітаційної діяльності вітчизняних виправно-виховних закладів XIX-початку XX ст.” – проаналізовано правове нормативне забезпечення реабілітаційної діяльності світових і вітчизняних виправно-виховних закладів XIX-початку XX ст., установлено роль дитячих судів досліджуваного періоду щодо захисту прав та охорони дитинства.
У дисертації узагальнено законодавчі документи і нормативно-правові акти досліджуваного періоду, що дозволило виокремити спільні (безкарність малолітніх, пом’якшення покарань для дітей підліткового віку, підпорядкованість виправно-виховних закладів міністерству внутрішніх справ, розробка „засобів суспільної безпеки”) й відмінні (формування кримінального законодавства під впливом римського права, надання переваги покаранню, а не виправленню неповнолітніх майже до першої чверті XIX ст., різноманіття підходів до вікової періодизації дитинства, розбіжність у встановленні періоду неосудності для неповнолітніх, різне практичне ставлення до неосудних неповнолітніх правопорушників і злочинців) характеристики зарубіжного і вітчизняного кримінального законодавства.
З’ясовано, що вітчизняне кримінальне законодавство, на відміну від зарубіжного, формувалося наприкінці XVII ст. під впливом візантійських законів. Воно характеризувалося перевагою засобів залякування над виховними впливами на неповнолітніх, частими змінами „Укладання про покарання” як основного законодавчого документу в галузі кримінального права, пізнім прийняттям „Статуту кримінального судочинства” і „Статуту про покарання, що накладалися мировими суддями”, поширенням таких форм педагогічної реабілітації неповнолітніх злочинців, як домашнє виховання дітей до 10-річного віку і патронат за вихованням малолітніх, установленням віку неповноліття і доведенням його, установленням законності народження, урегулюванням батьківської влади, обмеженням право- і дієздатності неповнолітніх, посиленням відповідальності неповнолітніх правопорушників і злочинців та відповідальності за злочини проти неповнолітніх, урегулюванням трудових стосунків з неповнолітніми ремісниками і робітниками, забезпеченням громадського піклування про малолітніх.
Установлено, що тривала невизначеність віку повної неосудності неповнолітніх мала місце в Україні майже до середини XIX ст. і значною мірою гальмувала процес розбудови системи виправного виховання, розширеної за рахунок ремісничих притулків, землеробських колоній та інших типів закладів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 



Реферат на тему: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок