Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.)

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.) / сторінка 21

Назва:
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
43,71 KB
Завантажень:
104
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 
 Єфремов, М. Корф, С. Русова та ін.) педагогів, юристів (Ю. Майер, А. Травіс, Хальді), лікарів (П. Бутковський, В. Гіляровський, В. Кащенко, І. Сікорський та ін.), громадських діячів (М. Грушевський, М. Драгоманов, І. Стешенко та ін.) у розробку теоретичних засад реабілітаційної діяльності вітчизняних виправно-виховних закладів XIX-початку XX ст., що полягав у визначенні значення, сутності, функцій, напрямів та умов реабілітаційної діяльності виправно-виховних закладів; розробці змісту, методів, форм організації виправного виховання різних категорій дітей та доведенні ролі соціальних інститутів у попередженні дитячої бездоглядності й безпритульності; обґрунтуванні ролі батьків у профілактиці соматичної депривації та розвитку адаптивних можливостей дитини, визначенні ролі педагогічної культури батьків як засобу попередження відхилень у поведінці й розвитку дітей, встановленні негативного впливу дидактогенних факторів на виникнення аберацій у поведінці й розвитку школярів, посиленні ролі рідної мови в загальному розвитку підростаючого покоління, класифікації різних категорій „важких у виховному розумінні” дітей.
Узагальнені матеріали з’їздів та конгресів (з’їзди представників російських та українських виправно-виховних закладів, III міжнародний конгрес домашнього виховання, I міжнародний педологічний конгрес, Всеросійський з’їзд земських діячів з піклування про підкинутих дітей, I всеслов’янський з’їзд суспільного оздоровлення, міжнародний конгрес з морального виховання, загальноукраїнський регіональний педагогічний з’їзд та ін.) також засвідчили конкретні кроки і діячів освіти XIX-початку XX ст. щодо розробки теоретичних положень, ідей, висновків з досліджуваної проблеми.
4. Обґрунтовано етапи становлення та розвитку реабілітаційної діяльності виправно-виховних закладів в Україні XIX-початку XX ст. Перший етап (перша половини XIX ст.) – опікунський – характеризувався виникненням форм державного і громадського піклування про різні категорії „важких у виховному розумінні” дітей, відкриттям губернських приказів суспільної опіки, запровадженням „міського” виховання, розбудовою мережі виховних будинків і сирітських притулків, передачею дітей на виховання в „державні селища” селянам „доброї поведінки” за встановлену платню і пільги, створенням IV відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії, в обов’язки якого входило піклування про знедолених дітей без урахування статі, станової приналежності й віросповідання, надання їм морально-релігійної й початкової освіти, музичного і фізичного виховання.
Другий етап (друга половина XIX ст.) – лікувально-педагогічний, – якому було притаманне: подальший розвиток державного піклування про знедолених дітей в Україні завдяки виникненню общин і земств; покращення діяльності притулків для дітей-підкидьків, оскільки для завідування цими установами запрошуються лікарі (Катеринославський, Одеський і Харківський притулки), використовуються спеціально пристосовані приміщення (Одеський притулок), керівництво притулками піклується про постійне збільшення кількості годувальниць, у ході патронату посилюється медичний контроль, запроваджується відкритий прийом дітей, а термін утримання в притулках дітей обмежується 3-7 днями (Київський, Одеський, Херсонський притулки); посилення ролі благодійних і громадських товариств у зміцненні здоров’я хворих дітей; виникнення необхідності у зміцненні психосоматичного здоров’я підростаючого покоління шляхом відкриття різного роду літніх канікулярних, лікувальних колоній, санаторних шкіл та їх модифікацій, що зумовлено поширенням серед учнівства явища малоздібності внаслідок хворобливих та астенічних станів, а також дидактогенних чинників; доведення лікарями (П. Бутковським, В. Гіляровським, В. Кащенком та І. Сікорським) необхідності поєднання медико-педагогічної діагностики і соціального оздоровлення сиріт, бездоглядних і безпритульних дітей; діагностування соціальної дезадаптації неповнолітніх за медико-педагогічними критеріями (розумова відсталість, моральна занедбаність та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 



Реферат на тему: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок