Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.)

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.) / сторінка 22

Назва:
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
43,71 KB
Завантажень:
104
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 
); виникнення і становлення лікувальної педагогіки як синтезу медико-терапевтичних і навчально-виховних прийомів, метою яких є виправлення характеру та особистості дитини в цілому; виділення груп здоров’я серед учнів освітніх закладів; розробка гігієнічних рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в освітніх закладах; введення в педагогічний процес таких обов’язкових предметів, як гімнастика, ігри, прогулянки.
Третій етап (початок XX ст.) – соціально-педагогічний – визначається як етап інтенсивного розвитку теоретико-практичних засад реабілітаційної діяльності вітчизняних виправно-виховних закладів. На цьому етапі набувають поширення явища соціального сирітства, масової безпритульності та бездоглядності неповнолітніх, що зумовило надання методичної допомоги різноманітним організаціям у виробленні примірних статутів, форм і методів допомоги знедоленим дітям; виділяється об’єкт піклування і визначаються відповідальні за опіку; здійснюється пошук джерел фінансування суспільного піклування, регламентація діяльності приватних благодійних організацій; вирішуються питання кадрового забезпечення організації навчально-виховного процесу в притулках, виховних будинках, колоніях та інших закладах суспільного піклування.
5. Схарактеризовані певні нормативно-правові документи в галузі громадського піклування про знедолених дітей в Україні XIX-початку XX ст.:
– сприяли виділенню процедури судочинства у справах неповнолітніх із загального судочинства;
– регламентували зміст, форми, методи реабілітаційно-педагогічної роботи з різними категоріями дітей з урахуванням прийнятої в Російській імперії вікової періодизації дитинства (періоду повної неосудності від народження до 10-річного віку, відносної неосудності від 10 до 14-річного віку та пом’якшених покарань для дітей від 14 до 21-річного віку);
– зумовлювали специфіку діяльності соціальних інститутів з охорони і захисту прав сиріт, безпритульних, жебраків, волоцюг, соціально і педагогічно занедбаних дітей та інших категорій;
– координували дії громадських організацій і благодійних товариств з надання дітям безпосередньої (у ході судового засідання) та опосередкованої (з залученням піклувальних товариств) допомоги, чим забезпечували значний внесок у профілактику первинних і рецидивних правопорушень неповнолітніх.
6. Узагальнений набутий досвід педагогічної реабілітації різних категорій „важких у виховному розумінні” дітей у вітчизняній педагогічній думці означеного періоду дозволив презентувати:
– зміст (морально-релігійне, розумове, трудове виховання і фізичний розвиток дітей) та особливості функціонування вітчизняних виправно-виховних закладів (підпорядкування міністерству внутрішніх справ, невелика кількість вихованців, сімейний підхід до організації виправного виховання, орієнтація на самообслуговування, самоорганізацію, освітню і професійну підготовку до самостійного життя в майбутньому);
– діяльність філантропів зі створення необхідних умов для розвитку кожної дитини, активізації потенційних творчих здібностей вихованців;
– організацію реабілітаційної діяльності виправно-виховних закладів північно-східних (Харківська, Чернігівська), центральних (Київська, Подільська, Полтавська) та південних (Таврійська, Херсонська, Катеринославська) губерній України з урахуванням регіонального компоненту;
– заходи щодо зміцнення психосоматичного здоров’я астенічних, хворобливих учнів, які реалізовувались у літніх та лікувальних колоніях, лісових та санаторних школах.
7. Схарактеризовано розвиток ідеї педагогічної реабілітації „важких” дітей у сучасних умовах реформування освіти України.
7.1. Представлено реабілітаційну педагогіку як перспективну галузь педагогічної науки та визначено напрями реабілітаційної діяльності соціальних інститутів (реабілітаційна робота з дітьми, які мають вади психофізичного розвитку; реабілітаційна робота з дітьми-сиротами і тими, хто залишився без батьківського піклування; реабілітаційна робота з дітьми-правопорушниками; реабілітаційна робота з важковиховуваними дітьми; реабілітаційна робота з астенічними, хворими дітьми).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 



Реферат на тему: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПРАВНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ (XIX-ПОЧАТОК XX СТ.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок