Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ВЗАЄМОДІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ З БІОАГЕНТАМИ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ

ВЗАЄМОДІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ З БІОАГЕНТАМИ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ / сторінка 4

Назва:
ВЗАЄМОДІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ З БІОАГЕНТАМИ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,54 KB
Завантажень:
379
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

Антагоністичну активність грибів визначали методом змішаних (зустрічних культур) [Лилли и Барнет., 1953] на сусло-агарі в чашках Петрі діаметром 90мм з шаром середовища завтовшки 6мм, при температурі інкубації - 26-27оС. Для описання культуральних реакцій взаємодії грибів використовували шкалу Джексона і Карла в модифікації С.А. Симоняна і Т.С. Маміконяна (1982).
Антагоністичну активність азотфіксуючих бактерій Azospirillum brasilense 11 і Enterobacter aerogenes 30ф щодо фітопатогенних грибів вивчали за допомогою методу агарових блоків [Методы экспериментальной микологии, 1982; Dwivedi et al., 1985].
Облік чисельності і виділення азотфіксуючих бактерій здійснювали за загальноприйнятими в грунтовій мікробіології методами. Аеробні, факультативно-анаеробні, мікроаерофільні і анаеробні азотфіксатори визначали методами граничного розведення на рідких середовищах Федорова-Калінінської і Виноградського [Калининская и др., 1981]. Для обліку і виділення азотфіксуючих бактерій використовували також агаризовані середовища Доберейнер з малатом, Ешбі з сахарозою [Калининская и др., 1981], Касераса (1982) та середовище з гліцерином [Iizuka et al., 1963].
Родову і видову належність азотфіксуючих бактерій визначали за визначником Берджі (1997) і на підставі порівняння з типовими штамами A. brasilense sp.7 і A. lipoferum ВКМ, які були отримані з колекції Всеросійського НДІ сільськогосподарської мікробіології. Використовували також опис бактерій роду Azospirillum в оригінальних роботах [Caceras, 1982; Tarrand et al., 1978].
Активність процесу азотофіксування вивчали в грунтово-рослинних монолітах за допомогою ацетиленового методу [Stewart et al., 1967; Hardy et al., 1968; Волкогон, 1984] на газовому хроматографі "Chrom-4" з полум'яноіонізаційним детектором. Колонка довжиною 370см була заповнена хромосорбом з ?-в'-?ксидіпропіонітрилом. Температура термостату 50оС, газ-носій - азот, витрата газів (в мл/хвилину): водню - 30, азоту - 100, повітря - 500.
Здатність азотфіксуючих бактерій продукувати біологічно активні сполуки визначали за методом Берестецького (1972). Здатність діазотрофів колонізувати ризосферний грунт і ризоплану ярого ячменю вивчали резистентним методом [Методы почвенной микробиологии и биохимии, 1980]. Вміст хлорофілу А і хлорофілу В в листях ярого ячменю визначали за допомогою спектрофотометричного методу [Гродзинский и др., 1973]. Вміст білка в зерні визначали за методом К'єльдаля [Практикум по биохимии растений, 1985] на приладі Кельтек шведської фірми ЛКБ, використовуючи перерахунковий коефіцієнт 0,625.
Вегетаційні досліди проводили в вегетаційному будиночку на дерново-середньопідзолистому пилувато-супіщаному грунті, який характеризується наступними агрохімічними показниками: рН водним - 5,9, вмістом загального азоту 0,07%, рухомого фосфору (за Кірсановим) - 16, обмінного калію (за Кірсановим) - 11мг/100г грунту, вміст гумусу - 1,0%. Вологість грунту підтримували на рівні 60% від повної вологоємності.
Планування, проведення польових дослідів, спостереження і обліки здійснювали за методиками польового досліду, розробленими Б.А. Доспєховим (1985). При обробці одержаних даних використовували методи математичної статистики (Доспехов, 1985).
Польові досліди проводили на дослідному полі Інституту сільськогосподарської мікробіології протягом 1999-2000 рр. Грунт лучно-чорноземний вилугуваний легкосуглинковий, який характеризується такими агрохімічними показниками: вміст гумусу в орному шарі становить 3,4%, азоту, що легко гідролізується (за Тюріним і Кононовою) - 4,5-5,0мг, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 14-18мг P2O5, обмінного калію (за Масловою) - 11-12мг K2O на 100г грунту, рН водне - 5,8.
Площа облікової ділянки 25м2, повторність дослідів чотириразова. В дослідах використано сорт ярого ячменю Гонар. Норма висіву насіння ярого ячменю становила 5,0млн. зерен на 1га. В 1999 р. польовий дослід був закладений без використання добрив, в 2000 р. було проведено два досліди: без добрив і з розміщенням усіх варіантів по фону мінеральних добрив (N60P45K45).

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: ВЗАЄМОДІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ З БІОАГЕНТАМИ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок