Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: ВЗАЄМОДІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ З БІОАГЕНТАМИ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ

ВЗАЄМОДІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ З БІОАГЕНТАМИ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ / сторінка 9

Назва:
ВЗАЄМОДІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ З БІОАГЕНТАМИ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,54 KB
Завантажень:
379
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Позитивний вплив гриба-антагоніста на чисельність вказаних бактерій спостерігався на всіх етапах обліку як в ризосфері, так і в ризоплані. Так, через 42 доби після інтродукції в грунті ризосфери вміст A. brasilense 11 в присутності C. cochliodes 3250 збільшився в 4,3 раза, а в ризоплані - в 5 разів в порівнянні з варіантом, де були внесені тільки одні бактерії.
Позитивний вплив гриба-антагоніста на приживаність A. brasilense 11 в кореневій зоні ярого ячменю сприяв значному зростанню інтенсивності процесу азотофіксування. Так, якщо при інокуляції насіння ярого ячменю тільки A. brasilense 11 активність азотофіксування в кореневій зоні зазначеної культури збільшилась в 1,8 раза, то при комплексній інокуляції з грибом-антагоністом - в 2,9 раза в порівнянні з контрольним варіантом без інокуляції.
Таким чином, проведені дослідження показали, що коменсалізм є основним типом відносин, які мали місце між грибом-антагоністом C. cochliodes 3250 і асоціативними азотфіксуючими бактеріями A. brasilense 11 і E. aerogenes 30ф при їх сумісному рості на твердих поживних середовищах. При інтродукції даних бактерій в грунт з насінням ярого ячменю вони виявляють здатність приживатися і активно функціонувати в ризосфері і ризоплані ярого ячменю. Приживаність і функціонування A. brasilense 11 в грунті ризосфери і ризоплани ярого ячменю значно зростають у присутності C. cochliodes 3250.
Обмежуючи розвиток грунтових мікроорганізмів, даний антагоніст забезпечує умови сприятливі для приживаності A. brasilense 11 і підвищеня інтенсивності процесу фіксації атмосферного азоту, активність якого збільшилася в 1,7 раза в порівнянні з варіантом, де вносили тільки A. brasilense 11.
Ефективність комплексного застосування нового штаму азотфіксуючих бактерій A. brasilense 11 і гриба-антагоніста C. cochliodes 3250 (біоагента препарату хетоміка) вивчали в вегетаційному і 3 польових дослідах. Польові досліди проводили як без використання мінеральних добрив, так і по фону N60P45K45. В дослідних варіантах визначали активність азотофіксування в кореневій зоні ярого ячменю, вміст хлорофілів А і В в листках рослин, ураженість рослин за фазами розвитку кореневими гнилями, структуру урожаю, врожай зерна та вміст білка в ньому.
Значне посилення активності процесу азотофіксування мало місце у варіантах з A. brasilense 11 (в 1,7 раза) і сумісним застосуванням A. brasilense 11 і хетоміка. Інокуляція насіння ярого ячменю діазотрофами і C. cochliodes 3250 (хетоміком) мала позитивний вплив на вміст хлорофілу в листках рослин. Так, концентрація хлорофілу А збільшилась в залежності від варіантів, в 1,3-1,5 раза, хлорофілу В - в 1,4-1,8 раза.
Аналіз даних польових дослідів показав, що всі засоби, які вивчалися, сприяли суттєвому обмеженню розвитку кореневих гнилей ярого ячменю. Високу ефективність виявив мікробний препарат хетомік. Так, у варіанті, де використовували цей препарат, рослини значно менше уражалися кореневою гниллю: поширення хвороби зменшилось в середньому в 6,1 раза, інтенсивність прояву - в 11 разів.
Найбільш суттєве обмеження розвитку кореневих гнилей ярого ячменю мало місце у варіантах з поєднаним використанням гриба-антагоніста (препарату хетоміка) і азотфіксуючих бактерій. Біологічна ефективність сумісного застосування цих засобів складала більш, ніж 90 відсотків (рис. 2).
Рис. 2. Біологічна ефективність застосування мікробних препаратів проти кореневих гнилей ярого ячменю, % (польовий дослід з внесенням N60, P45, K45, 2000р.).
1 - без внесення хімічних і мікробних препаратів (контроль); 2 - передпосівна обробка насіння фенорамом; 3 - те ж мікробним препаратом хетоміком; 4 - --//-- ризоентерином; 5 - --//-- A. brasilense 11; 6 - --//-- A. brasilense 11 + хетоміком; 7 - --//-- ризоентерином + хетоміком.
a - фаза колосіння (НІР05 складає 8,40); b - фаза воскової стиглості (НІР05 складає 3,95).
Найбільш вагомим інтегральним показником при визначенні ефективності застосування тих чи інших засобів підвищення продуктивності сільськогосподарських культур є одержаний урожай.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: ВЗАЄМОДІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ З БІОАГЕНТАМИ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок