Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ЛІПОПОЛІЦУКРИДИ та позаклітинні глікополімери Ralstonia solanacearum: СКЛАД, СТРУКТУРА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ

ЛІПОПОЛІЦУКРИДИ та позаклітинні глікополімери Ralstonia solanacearum: СКЛАД, СТРУКТУРА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ

Назва:
ЛІПОПОЛІЦУКРИДИ та позаклітинні глікополімери Ralstonia solanacearum: СКЛАД, СТРУКТУРА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,63 KB
Завантажень:
456
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
НаціональнА академіЯ наук України
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного
Броварська Оксана Степанівна
УДК 579.841.11.222:632.35
ЛІПОПОЛІЦУКРИДИ та позаклітинні глікополімери Ralstonia solanacearum: СКЛАД, СТРУКТУРА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ
03.00.07 - мікробіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ – 2007


Дисертацією є рукопис.
Дисертаційна робота виконана у відділі біохімії мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України.
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Варбанець Людмила Дмитрівна, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, завідувач відділу біохімії мікроорганізмів
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Зайченко Олександр Максимович, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, завідувач лабораторії вторинних метаболітів мікроміцетів
кандидат біологічних наук Моложава Ольга Станіславівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, асистент кафедри мікробіології і загальної імунології
Захист відбудеться „19” вересня 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.233.01 по захисту докторських дисертацій при Інституті мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України за адресою: Україна, Д 03680 МСП, Київ, вул. Заболотного, 154
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України за адресою: Д 03680 МСП, Київ, вул. Заболотного, 154
Автореферат розісланий „ ” серпня 2007р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат біологічних наук,
старший науковий співробітник Пуріш Л.М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Ralstonia solanacearum є одним з найбільш шкідливих фітопатоненів, які проявляють на рослину різноманітну дію – від в’янення до відставання у рості. Вони характеризуються широким спектром хазяїв, уражуючи до 200 видів рослин, серед яких ряд економічно важливих сільськогосподарських культур: пасльонові, бобові, складноцвітні. Таксономічне положення представників R. дискутується на протязі багатьох років і на сьогодні остаточно не встановлено. Наявність обґрунтованих на молекулярному рівні класифікаційних схем є надзвичайно необхідним для розмежування штамів фітопатогенних бактерій при епіфітотіях, розробці експрес-методів діагностики захворювань, моніторингу розповсюдженості і міграції серотипів шкодочинних бактерій в різних географічних зонах і вирішення питань їх систематики. Тривалий час представників R. відносили до роду Pseudomonas. У 1992 році E. Yabuuchi з співавт. на основі нуклеотидних послідовностей 16S рРНК, значень ДНК-ДНК гомології, складу клітинних ліпідів та жирних кислот, а також фенотипових характеристик запропонували новий рід Burholderia, в який ввели поряд з solanacearum шість наступних видів Pseudomonas: cepacia, mallei, pseudomallei, caryophylli, gladioli, pickettii. У 1995 році ці ж автори перекласифікували представників B. в новий рід Ralstonia, який включає R. pіckettii i R. eutropha. Але, разом з тим, автори зазначали, що гетерогенність штамів R. потребує подальших досліджень для з’ясування таксономічного положення представників виду і ймовірно, що ця перекласифікація не буде останньою. Тому актуальним є пошук інших, більш консервативних ознак для віднесення штамів R.до біотипів та геномотипів і створення універсальної класифікаційної схеми представників виду R. Одним з визнаних хемотаксономічних критеріїв, який визначає філогенетичну спорідненість між бактеріями та дає можливість прослідкувати шляхи їх еволюції, є ліпополіцукриди (ЛПЦ), склад і властивості окремих структурних компонентів яких: О-специфічний поліцукрид (О-ПЦ), олігоцукрид кору (ОГ-кору) і ліпід А, можуть бути використані для диференціації таксонів різного рівня, оскільки характеризуються різним ступенем еволюційно обумовленої консервативності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: ЛІПОПОЛІЦУКРИДИ та позаклітинні глікополімери Ralstonia solanacearum: СКЛАД, СТРУКТУРА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок