Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Прикметники із повноголосними й неповноголосними коренями як словотвірна база іменників у російській мові

Прикметники із повноголосними й неповноголосними коренями як словотвірна база іменників у російській мові

Назва:
Прикметники із повноголосними й неповноголосними коренями як словотвірна база іменників у російській мові
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,42 KB
Завантажень:
429
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
УДК 811=161.1’367.623
Брандис Ольга Степанівна
Прикметники із повноголосними й неповноголосними коренями як словотвірна база іменників у російській мові
Спеціальність 10.02.02 - російська мова
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
К и ї в 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі російської мови філологічного факультету Ужгородського національного університету
Науковий керівник - доктор філологічних наук, доцент
Устюгова Людмила Михайлівна,
Ужгородський національний університет,
професор кафедри російської мови
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Снитко Олена Степанівна,
Інститут філології Київського
національного університету імені Тараса
Шевченка, завідуюча кафедрою
російської мови
кандидат філологічних наук, доцент
Плужникова Тамара Іванівна,
Національний педагогічний університет
імені М.П.Драгоманова, доцент кафедри
російської мови
Провідна установа - Волинський державний університет
імені Лесі Українки
Захист відбудеться “29” травня 2002 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, бульв. Т.Шевченка, 14, к.63)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10)
Автореферат розісланий ”27“ квітня 2002 року
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Медведєва Л.О.
Загальна характеристика дисертації. Теорія словотвору, який виділено в самостійну галузь російського мовознавства тільки в середині минулого століття, на сьогодні має значні досягнення в рамках аналітичного системно-структурного напрямку, проте у вивченні окремих словотвірних явищ є деякі диспропорції, що виявляється в недостатній увазі дослідників до особливостей мотивуючих основ. Разом з тим саме основі мотивуючого слова належить головна роль у доборі афіксів, які структурно, граматично і семантично не протипоказані їй. У руслі зростаючої уваги до проблем історичного словотвору особливий інтерес становить порівняння словотвірного потенціалу основ питомих слів і запозичених, до яких належать і лексеми із повноголосними (питомими) й неповноголосними (запозиченими зі старослов'янської мови) коренями типу короткий/краткий. Оскільки типологічну рису російської літературної мови, на відміну від інших слов'янських літературних мов, складає безперервність її зв'язку зі старослов'янською (пізніше церковнослов'янською) книжною традицією, дослідження російських запозичень із старослов'янської мови зберігає свою актуальність. Місце старослов'янізмів у системі словотвору російської мови ще не було предметом широкого спеціального вивчення, незважаючи на те що О.В.Ісаченко в 50-х роках минулого століття висловив припущення про наявність у російській літературній мові двох регістрів - повсякденного і піднесеного, який сформувався на базі церковнослов'янських мовних засобів. Кожний із цих регістрів, відзначав учений, має свій набір словотвірних формантів, які перебувають у відношеннях додаткової дистрибуції [Исаченко А.В. К вопросу о структурной типологии словарного состава славянских литературных языков // Slavia. - Ronik XXVII - Seit 3. - Praha, 1958. - S. 349-350].
Актуальність поданого в дисертації дослідження зумовлю-ється тим, що в ньому поставлено і частково вирішено питання про місце лексем із запозиченими коренями в системі словотвору російської літературної мови, про ступінь впливу генетичних книжнослов’янізмів Книжно-слов’янські елементи в сучасній російській літературній мові складаються із генетично різнорідних пластів: 1) питомих старослов’янізмів, 2) церковнослов’янізмів і 3) так званих неослов’янізмів, тобто слів, створених у російській літературній мові з використанням старослов’янських морфем. на становлення й розвиток її словотвірних особливостей. Цей аспект дослідження тісно пов’язаний із проблемою взаємовідношень книжно-слов'янських і народнорозмовних елементів у процесі становлення й розвитку давньоруської, а також російської літературної мови нового часу, що дотепер залишається дискусійною.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Прикметники із повноголосними й неповноголосними коренями як словотвірна база іменників у російській мові

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок