Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ЕФЕКТИВНІСТЬ НЕБІВОЛОЛУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ МІТРАЛЬНИХ ВАД

ЕФЕКТИВНІСТЬ НЕБІВОЛОЛУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ МІТРАЛЬНИХ ВАД

Назва:
ЕФЕКТИВНІСТЬ НЕБІВОЛОЛУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ МІТРАЛЬНИХ ВАД
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,04 KB
Завантажень:
189
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАЛЬОТОВА Олена Миколаївна
УДК: 616.12-008.331.1-085.225.2
ЕФЕКТИВНІСТЬ НЕБІВОЛОЛУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ МІТРАЛЬНИХ ВАД
14.01.11 - КАРДІОЛОГІЯ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Запоріжжя –2002
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано у відділі невідкладної і відновної хірургії серця Інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України (м. Донецьк).
Науковий керівник: | доктор медичних наук
Гринь Владислав Костянтинович,
заступник директора з наукової роботи Інституту невідкладної і відновної хірургії, АМН України
(м. Донецьк).
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук Крайдашенко Олег Вікторович, професор кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології і фармакотерапії Запорізького державного медичного університету;
доктор медичних наук, професор Коломієць Вікторія Володимирівна, професор кафедри внутрішніх хвороб № 2 Донецького державного медичного університету
Провідна установа:
Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, м. Київ, відділ серцевої недостатності.
Захист відбудеться " 11 " вересня 2002 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.02 у Запорізькому державному медичному університеті за адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного медичного університету за адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26
Автореферат розіслано 09.08. 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор ___________ М.А.Волошин
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Загрозливий прогноз для життя хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) ставить питання ефективного її лікування в ряд найважливіших медико-соціальних проблем (Беленков Ю.Н. Агеев Ф.Т., 1999; Визир В.А., Березин А.Е., 1999; Дзяк Г.В., Ханюков А.А., 2001; Aronow W. et al., 1994; Brutsaert D.L., 2000). Згідно з даними Фрамінгемського дослідження, у структурі причин ХСН вади серця складають від 2 до 9% (Kannel W.B., Cobb J., 2000). Дані, отримані за період існування СРСР, відводять на частку ревматичних вад серця як причини ХСН 41,0% у 1977-86 р. і 18,4% - 1987-92 р. (Дядык А.И. и др., 1999). У структурі ревматичних вад серця мітральні вади складають 71-83% (Амосов Н.М., Бендет Я.А., 1983). Усі ревматичні вади серця сприяють розвитку ХСН, що виявляється як в передопераційному, так і в післяопераційному періодах (Воронков Л.Г., 1999; Дядык А.И., Багрий А.Э., 2001). Більш пізні дані про поширеність і структуру ревматичних вад серця, а також ХСН при них в Україні відсутні.
Сьогодні в значній мірі відбулося переосмислення патогенезу ХСН. На зміну кардіоренальній і кардіоциркуляторній моделям прийшла нейрогормональна модель, що відводить ведуче місце в генезі ХСН надмірній активності симпато-адреналової (САС) і ренін-ангіотензинової (РАС) систем (Волков В.И., Запровальная О.Е, 2001). Активація цих нейрогормональних систем – один з основних ранніх компенсаторних механізмів, спрямованих на підтримку серцевого викиду і рівня артеріального тиску для забезпечення нормальної перфузії органів і тканин (Гиляревский С.Р., Орлов В.А., 2000). Однак при ХСН має місце тривала їхня гіперактивація, що з компенсаторної реакції перетворюється у фактор патогенний, який сприяє прогресуванню і погіршенню плину ХСН (Воронков Л.Г., Коваленко В.Н. и др., 1999).
Сучасні погляди на патогенез ХСН сприяли створенню нових підходів до її фармакотерапії (Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В., 1998). З 90-х років для лікування хворих ХСН стали застосовуватися ІАПФ, блокатори АТ1-Р і ?-АБ (Скворцов А.А., Пожарская Н.И., 1999). Різними багатоцентровими дослідженнями (CIBIS-I, CIBIS-II, PRECISE і ін.) встановлено, що використання -АБ сприяє зменшенню частоти раптової смерті, забезпечує збільшення тривалості і підвищення якості життя хворих на хронічну серцеву недостатність, віддаляє терміни її розвитку і знижує частоту госпіталізації з приводу даного патологічного стану (Мареев Ю.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: ЕФЕКТИВНІСТЬ НЕБІВОЛОЛУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ МІТРАЛЬНИХ ВАД

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок