Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ВИБІР МЕТОДУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ЗНЕБОЛЮВАННЯ У ХВОРИХ, ОПЕРОВАНИХ НА ЩИТОВИДНІЙ ЗАЛОЗІ

ВИБІР МЕТОДУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ЗНЕБОЛЮВАННЯ У ХВОРИХ, ОПЕРОВАНИХ НА ЩИТОВИДНІЙ ЗАЛОЗІ

Назва:
ВИБІР МЕТОДУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ЗНЕБОЛЮВАННЯ У ХВОРИХ, ОПЕРОВАНИХ НА ЩИТОВИДНІЙ ЗАЛОЗІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,44 KB
Завантажень:
268
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
Кравченко Анатолій Михайлович
УДК 616-009.7-036.11-089.168.1: 616.441-006.5]-085.212
ВИБІР МЕТОДУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ЗНЕБОЛЮВАННЯ У
ХВОРИХ, ОПЕРОВАНИХ НА ЩИТОВИДНІЙ ЗАЛОЗІ
14.01.30 - анестезiологiя та інтенсивна терапiя
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Дніпропетровськ
2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії
МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор, член-кореспондент
НАН та АМН України, заслужений діяч науки України
УСЕНКО Людмила Василівна,
Дніпропетровська державна медична академія,
завідуюча кафедрою анестезіології та інтенсивної терапії
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки України ЧЕПКІЙ Леонард Петрович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, професор кафедри анестезіології, реаніматології та медицини катастроф
доктор медичних наук, професор КУРАПОВ Євген Петрович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, завідуючий кафедрою анестезіології та інтенсивної терапії
Провідна установа:
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, кафедра анестезіології та інтенсивної терапії, МОЗ України, м. Київ
Захист відбудеться 15 вересня 2000 р. о 13 годині на засіданні в ауд. №__ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 у Дніпропетровській державній медичній академії (49044, м.Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м.Дніпропетровськ, вул.Дзержинського, 9).
Автореферат розісланий 15 серпня 2000 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Кобеляцький Ю.Ю.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема фармакотерапії гострого болю в ранньому післяопераційному періоді стоїть особливо гостро і залишається однією з ключових проблем сучасної анестезіології. Причинами невдач в лікуванні післяопераційного болю є неправильне застосування аналгетиків, переважання традиційного підходу, коли всі зусилля спрямовані на лікування болю, який сформувався, не враховуючи його характер. Операційна травма поряд із ноцицептивною імпульсацією призводить до активації і синтезу алгічних субстратів, які сенситизують нейрони задніх рогів спинного мозку. Внаслідок цього знижується поріг їх збудження, і вони самі стають генераторами посиленого збудження, приводячи до гіпералгезії і формування “патологічного больового синдрому”. Особливе значення в активації нейронів надається простагландину Е2, який виробляється в осередку запалення у великих кількостях. Він є індуктором запальної реакції, посилює ефекти гістаміну, брадикініну та інших “швидко” діючих медіаторів запалення.
Щоб реально забезпечити антиноцицептивний (АНЦ) захист пацієнта під час і після оперативних втручань, необхідно передбачити насамперед: а) зниження рівня інтенсивності ноцицептивного (НЦ) потоку з операційної рани і периферичних рецепторів до центральних структур мозку; б) усунення стресових гемодинамічних, ендокринних і метаболічних реакцій; в) запобігання психологічного сприйняття болю і супутніх емоційних реакцій.
Багаторічний досвід застосування опіоїдних препаратів для лікування післяопераційного болю виявив ряд побічних ефектів цих засобів. Більшість операцій на щитовидній залозі не потребує їх застосування у післяопераційному періоді, у зв'язку з чим очевидний інтерес клініцистів до аналгетиків, які забезпечують знеболюючий ефект, минаючи опіоїдні рецептори. За думкою Carr D.B. (1992), лікування післяопераційного болю слабкого та середнього ступеню, при відсутності протипоказань, повинно починатися з нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), що блокують циклооксигеназні ензіми і попереджують розвиток місцевого запалення, оскільки методики загальної анестезії не запобігають надлишковому кініно- і простагландиногенезу. Пригнічуючи синтез простагландинів, НПЗП знижують чутливість нервових закінчень до брадикініну, зменшують набряк тканин в осередку запалення, послабляють тим самим механічне стиснення ноцицепторів у ньому.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: ВИБІР МЕТОДУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ЗНЕБОЛЮВАННЯ У ХВОРИХ, ОПЕРОВАНИХ НА ЩИТОВИДНІЙ ЗАЛОЗІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок