Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЕРБІСОЛУ ТА ПИЛКУ КВІТКОВОГО У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ З СУПУТНІМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ І БІЛІАРНОЇ СИСТЕМ

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЕРБІСОЛУ ТА ПИЛКУ КВІТКОВОГО У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ З СУПУТНІМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ І БІЛІАРНОЇ СИСТЕМ

Назва:
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЕРБІСОЛУ ТА ПИЛКУ КВІТКОВОГО У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ З СУПУТНІМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ І БІЛІАРНОЇ СИСТЕМ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,77 KB
Завантажень:
246
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ім. П.Л. ШУПИКА
БЕЗРУК ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК: 616.61-002.3-092-085.322:638.178.2+615.37
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ
ЕРБІСОЛУ ТА ПИЛКУ КВІТКОВОГО
У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ З СУПУТНІМИ
ЗАХВОРЮВАННЯМИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ І БІЛІАРНОЇ СИСТЕМ
14.01.02 – внутрішні хвороби
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
КИЇВ – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор ВОЛОШИН Олександр Іванович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, завідувач кафедри.
Офіційні опоненти:
академік АМН України, чл.-кор. НАН України, д.мед.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України ПИРІГ Любомир Антонович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра нефрології, завідувач кафедри;
доктор медичних наук, професор ЧОРНОБРОВИЙ В’ячеслав Миколайович, Вінницький національний медичний університет МОЗ України, кафедра поліклінічної терапії і сімейної медицини, завідувач кафедри.
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб №2 (м. Київ).
Захист відбудеться „06” грудня 2005 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий „04” листопада 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
к.мед.н., доцент Бенца Т.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Відповідно до сучасних даних літератури, хронічний пієлонефрит (ХП) розглядається як складне комплексне хронічне захворювання нирок із доведеним імунним генезом та персистуванням інфекційного агента (Madersbacher S., Thalhammer F., Marberger M.,2000, Roberts J.A. 2001).
Розповсюдженість пієлонефриту сягає досить великих значень. Так, в Росії вона доходить до 100 чоловік на 100 тисяч населення, а при аутопсії його знаходять у кожного дванадцятого померлого. В Україні захворюваність на ХП зросла з 80,2 до 146,3 на 100 тисяч населення. Частота пієлонефриту серед чоловіків наростає у віці після 40 років, що в більшості випадків зумовлено розвитком у них доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Актуальність проблеми ХП зумовлена не тільки його розповсюдженістю, але й зміною клінічної симптоматики його перебігу за останнє десятиріччя. Значно збільшилось (в 2,0 - 2,5 рази) число латентних форм, рідко наступає повна ремісія та вилікування навіть малосимптомних форм (Борзих О.А., 1998, Вандер А., 2000, Іванов Д.Д. та співавт., 2004). Значне розповсюдження у популяції хронічної патології травної системи, особливо запальних захворювань гастродуоденальної та гепатобіліарної систем, наявність тісних анатомічних та функціональних зв’язків між нирками та системою травлення обумовили вивчення нами проблеми поєднання ХП із хронічною патологією системи травлення.
Проблема поєднаної патології в терапевтичній практиці є однією з актуальних. Це насамперед пов’язано із вимушеним застосуванням широкого спектру різноманітних лікарських препаратів та зростанням загрози їх побічної дії. Часта супутня гастродуоденальна та гепатобіліарна патологія при ХП визначається віком хворих, зниженою загальною резистентністю організму, професійними шкідливостями, якістю життя тощо (Никула Т.Д., 2001, Пиріг Л.А., 2003).
Доведено, що широке застосування комбінованої антибактеріальної терапії створює загрозу різнопланових побічних ефектів антибіотиків (алергічна реакція, дисбактеріоз, токсичний ефект тощо). Негативною стороною більшості антибактеріальних препаратів є їх нефротоксичність, здатність сенсибілізувати організм, особливо при їх тривалому використанні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЕРБІСОЛУ ТА ПИЛКУ КВІТКОВОГО У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ З СУПУТНІМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ І БІЛІАРНОЇ СИСТЕМ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок