Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> НАРОДНА МУДРІСТЬ ЯК ФАКТОР ДУХОВНОЇ ЄДНОСТІ СУСПІЛЬСТВА

НАРОДНА МУДРІСТЬ ЯК ФАКТОР ДУХОВНОЇ ЄДНОСТІ СУСПІЛЬСТВА

Назва:
НАРОДНА МУДРІСТЬ ЯК ФАКТОР ДУХОВНОЇ ЄДНОСТІ СУСПІЛЬСТВА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,23 KB
Завантажень:
106
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МАКУШИНСЬКА Ганна Павлівна
УДК: 141.7: 316.3: 316.75
НАРОДНА МУДРІСТЬ ЯК ФАКТОР ДУХОВНОЇ ЄДНОСТІ
СУСПІЛЬСТВА
09. 00.03 – соціальна філософія та філософія історії
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Запоріжжя – 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Запорізькому інституті післядипломної педагогічної освіти Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор філософських наук, професор
Жадько Віталій Андрійович,
Гумнітарний університет “Запорізький інститут
державного та муніципального управління “,
професор кафедри управління навчальними закладами
і педагогіки вищої школи
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, доцент
Додонов Роман Олександрович,
Донецький національний технічний університет,
професор кафедри філософії
кандидат філософських наук, доцент
Пелих Володимир Олександрович,
Національна металургійна академія України,
завідувач кафедри філософії
Провідна установа: Національний технічний університет України “КПІ”,
кафедра філософії, м. Київ
Захист відбудеться “19” грудня 2003 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.01 в Запорізькому державному університеті за адресою: 69063, м.Запоріжжя, вул. Жуковського 66, корп.6, ауд.114.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізького державного університету за адресою: 69063 м. Запоріжжя, вул Жуковського 66, корп. 2.
Автореферат розісланий “14” листопада 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Снєжко В.П.


 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Проблема мудрості, її змісту і визначення, способів і форм існування є наскрізною протягом усього пізнавального процесу людства, починаючи з давньокитайських і античних мислителів. Онтологічний, гносеологічний і гуманістично-ціннісний статус мудрості досліджувався релігійною філософією, яка розробляла поняття Бога як творця всього сущого у вигляді втіленої в нього (суще) мудрості, тотожної любові. Інтерес до проблеми методології пізнання, дослідження специфічних особливостей емпіризму, сенсуалізму, раціоналізму дав додатковий імпульс для визначень мудрості в її співвідношенні зі знанням. Особливим є внесок англійських і французьких просвітителів XVIII ст. у розробку такого аспекту мудрості, як її демократизація, пов’язана з правом на свободу мислення. Мудрість як об’єктивний історичний дух кожного народу в її (його) системній цілісності досліджували видатні німецькі філософи XVIII-XIX ст. Значний внесок у мудрість як соціально-психологічний феномен народної свідомості належить мислителям ХІХ–ХХ ст., що зумовлено повноцінним виходом на арену суспільно-політичного, соціально-економічного, духовно-культурного життя широких верств населення. Непересічне значення мають здобутки вітчизняних вчених, філософів, літераторів, діячів науки і мистецтва, які всебічно, іноді з протилежних методологічних, світоглядних, аксіологічних позицій, досліджували феномен мудрості.
В усі періоди існування людства актуальною була і залишається дотепер проблема перетворення потенції в акцію, духовної сутності в зримі предметно-соціальні та предметно-речові форми. Ось чому в умовах перехідного стану сучасного українського суспільства та докорінної зміни світоглядно-мотиваційних засад людської свідомості слід всебічно розвивати концепцію духовно-соціальної сутності людини, створювати всі необхідні умови для того, щоб вона у своєму житті реалізувала головне своє покликання – самопізнання. Така установка свідомості спрямовує людину на пізнання духовної спадщини людства – народної мудрості, відвертаючи від оманливої споскуси свідчення безпосереднього сприйняття вважати знаннями, що визначають суспільну поведінку. Цей шлях є, з одного боку, об’єктивним, адже мудрість народу випереджає зміст індивідуальної свідомості та визначає її як духовний вимір суспільного буття. З іншого – він є шляхом об’єктивації народної суб’єктивності, на якому індивід і наявне суспільство позбувається суб’єктивізму, яким є патерналізм в його політизованій формі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: НАРОДНА МУДРІСТЬ ЯК ФАКТОР ДУХОВНОЇ ЄДНОСТІ СУСПІЛЬСТВА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок