Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА

РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА / сторінка 5

Назва:
РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,74 KB
Завантажень:
362
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

У таблиці 1 наведено хімічний склад матеріалів, які досліджувались при виконанні цієї роботи.
Методи дослідження: металографія (із збільшенням до х2000), рентгенофазовий аналіз, вимірювання мікротвердості, механічні випробування на згин в інтервалі температур 20-675оС, механічні випробування на розтяг та стиск при температурі 600оС, вивчення будови поверхонь руйнування за допомогою растрового електронного мікроскопу, вивчення хімічного складу поверхонь руйнування за допомогою локальних методів Оже-електронної спектроскопії та мікрорентгеноспектрального аналізу, вивчення тонкої структури за допомогою просвічувальної електронної мікроскопії. Слід зазначити, що структура порошків сталі 10Р6М5 не виявлялась при звичайному травленні у 4% розчині азотної кислоти. У цьому випадку для виявлення структури застосовували травлення у 10% розчині азотної кислоти та метод фазового контрасту.
Таблиця 1
Хімічний склад порошків швидкоріжучої сталі на основі Р6М5
у порівнянні із стандартними сталями Р6М5 і Р18 та
компактною порошковою сталлю 10Р6М5-МП (мас.%)
Сплав | Cr | V | Mo | W | B | C | Si
Р6М5У-МП-1 | 4,6-5,0 | 1,7-2,1 | 3,3-3,7 | 6,3-6,8 | 1,6-2,0 | 0,5-0,7 | 0,2-0,3
10Р6М5У-МП-2 | 4,2-4,4 | 1,8-2,2 | 4,8-5,2 | 6,2-6,6 | 1,0-1,2 | 0,75-0,95 | _
Р6М5 | 3,8-4,4 | 1,8-2,2 | 4,5-5,5 | 5,5-6,5 | _ | 0,8-0,9 | _
Р18 | 3,8-4,4 | 1,0-1,4 | 0,5-1,0 | 17,5-19 | _ | 0,7-0,8 | _
10Р6М5-МП промисловий | 3,8-4,4 | 1,8-2,2 | 4,5-5,5 | 5,5-6,5 | _ | 1,1-1,15 | _
МП- метал порошковий
Третій розділ дисертації присвячено дослідженню структури та мікротвердості порошків.
Отримані залежності розміру зерна від розміру частинок сферичних порошків для сплаву Fe75B25 та сталі 10Р5М5, які справедливі у межах розмірів зерна 0,5-10 мкм (рис. 1).
Ці залежності є лінійними, так що їх можна описати за допомогою формули
h = a + bd. (1)
Для сплаву Fe75B25 a = 0, b = 0,020, а для сталі 10Р6М5 a = 0,64 та b = 0,013 при умові, що h та d вимірюються у мікрометрах. Константа а характеризує здатність сплаву до аморфізації, а константа b являє собою швидкість змінення розміру зерна із зміненням розміру частинок порошку. Слід зазначити, що для сплаву Fe75B25 швидкість зменшення розміру зерна із зменшенням розміру частинок порошку, яка характеризується константою b, більша, ніж для сталі 10Р6М5.
Також отримані залежності мікротвердості та фазового складу від розміру частинок порошку для сплаву Fe75B25 (рис. 2) та сталей Р6М5У-МП-1 (рис. 3) і 10Р6М5У-МП-2 (рис. 4), додатково легованих бором.
Залежності мікротвердості від розміру частинок порошку є немонотонними і корелюють з процентним вмістом деяких фаз: Fe2B у сплаві Fe75B25 та карбіду типу МС у сталях, легованих бором, а також для сталі 10Р6М5У-МП-2 з вмістом аустеніту. Це дає змогу зробити висновок, що для досліджуваних багатофазних матеріалів на основі заліза спостерігається відхилення від залежності Хола-Петча.
Різні значення мікротвердості для багатих аустенітом фракцій сплавів Р6М5У-МП-1 (фракція 40 мкм) та 10Р6М5У-МП-2 (фракція 400-630 мкм) пояснюються різною природою ОЦК та ГЦК фаз. Дані рентгеноструктурних досліджень свідчать, що для сплаву 10Р6М5-МП-2 фракція 400-630 мкм містить велику кількість ОЦК-фази, яка являє собою мартенсит, а ГЦК-фаза містить велику кількість легуючих елементів, завдяки чому є досить твердою. Тому мікротвердість цієї фракції сплаву 10Р6М5У-МП-2 є високою і становить близько 11 ГПа.
Рис. 3 | Рис. 4
Рис. 3 Залежність фазового складу (а, б) та мікротвердості (в) від розміру частинок порошку d для сферичних (1) та лускоподібних (2) частинок сплаву Р6М5У-МП-1: Iотн відношення інтегральної інтенсивності рентгенівських дифракційних ліній різних фаз до інтенсивності лінії (110) ОЦК-заліза: а карбід типу МС, лінія 2 = 17о; б карбід типу М3С2, лінія 2 = 24о (I) та аустеніт, лінія 2 = 22о (II); Hv- мікротвердість.
Рис. 4 Залежність фазового складу (а, б) та мікротвердості (в) від розміру частинок порошку для сферичних (1) та лускоподібних (2) частинок сплаву Р6М5У-МП-2: Iотн відношення інтегральної інтенсивності рентгенівських дифракційних максимумів різних фаз до інтенсивності лінії (110) ОЦК-заліза: а карбід типу МС, лінія 2 = 17о; б аустеніт, лінія 2 = 22о ; Hv - мікротвердість.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок