Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА

РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА / сторінка 6

Назва:
РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,74 KB
Завантажень:
362
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Фракція 40 мкм сплаву Р6М5У-МП-1 містить як евтектичний аустеніт з великою кількістю легуючих елементів, так і перитектичний аустеніт, у якому кількість легуючих елементів, судячи з періоду кристалічної гратки, невисока. ОЦК-фаза у цьому порошку являє собою -залізо. Основною фазою у фракції 40 мкм сплаву Р6М5У-МП-1 є аустеніт. Таким чином, цей порошок містить велику кількість відносно м’яких фаз, тому і твердість його менше і становить близько 8-9 ГПа.
Отже, можна стверджувати, що для мікрокристалічних порошків сплавів Fe75B25 та швидкоріжучих сталей на основі марки Р6М5 мікротвердість корелює з вмістом найбільш твердих фаз.
Лускоподібні порошки сплавів з вмістом бору 10 та 25 ат.% мають надзвичайно високу твердість (див. табл. 2). Розмір зерна для лускоподібних порошків становить близько 250 нм. Фазовий склад та співвідношення фаз для лускоподібних порошків сплаву Fe75B25 співпадає з фазовим складом та співвідношенням фаз для порошку сферичної форми фракції 400-500 мкм. Фазовий склад та співвідношення фаз для лускоподібних порошків сталей на основі марки Р6М5 показані на рис. 3 та 4; можна бачити, що вони близькі до фазового складу сферичних порошків найбільш крупних фракцій.
Таблиця 2
Микротвердість на контактній та вільній
поверхнях лускоподібних порошків
Сплав |
ат.% В | HV, ГПа
контактна поверхня | HV, ГПа
вільна
поверхня
Fe75B25 | 25 | 19 | 10
сталь Р6М5У-МП-1 | 10 | 15 | 10
сталь 10Р6М5У-МП-2 | 6 | 10 | 8
сталь 10Р6М5-МП | 0 | 10 | 9
Результати дослідження фазового складу порошків швидкоріжучих сталей на основі марки Р6М5 та літературні дані свідчать про те, що у загартованих з розплаву порошках відсутній стабільний карбід М6С, який визначає ріжучі властивості цих сталей. Замість цього у структурі зафіксована наявність карбідів типів МС та М3С2. Крім того, у найбільш дрібних фракціях порошку сталі Р6М5У-МП-1, яка містить багато бору (близько 10 ат.%), зафіксована присутність великої кількості аустеніту. Усі фази, які утворюються у швидкозагартованих порошках, мають відносно просту кристалографічну гратку з невеликою кількістю атомів у ній та щільним пакуванням (малим об’ємом, який приходиться на один атом у комірці), тоді як стабільний карбід М6С має складну решітку, яка містить 112 атомів та нещільне пакування (див. табл. 3).
Утворення великої кількості аустеніту при високих швидкостях охолодження в сталі, яка містить підвищену кількість сильного аморфізуючого елемента бору (близько 10 ат.%), можна пояснити впливом бору, який при високих швидкостях охолодження (103-106 К/с), імовірно, сприяє утворенню більш щільноупакованих фаз.
 


Таблиця 3
Характеристика фаз, які присутні у структурі мікрокристалічних
порошків та стандартної швидкоріжучої сталі на основі марки Р6М5
Фаза | Тип
кристалічної
решітки | Кількість
атомів
у комірці | Об’єм, який
приходиться на один атом,
10-3 х нм3
МС (VC) | Кубічна В1
(тип NaCl) | 8 | 9,06
M3C2 (Cr3C2) | Орторомбічна D105
D2h16- Pbnm
(тип Сr3C2) |
20 |
9,01
-Fe | Кубічна А2
(тип W) | 2 | 11,7
-Fe | Кубічна А1
(тип Cu) | 4 | 11,28
M6C |
Кубічна Е93
Oh7=Fd3m
(тип Fe3W3C) |
112 |
12,01
Формування щільноупакованих структур в умовах гартування з рідкого стану, коли формуються дрібнодисперсні фази з дуже великою площею поверхні, є енергетично вигідним, оскільки при цьому зменшується вільна енергія одиниці поверхні на межі розплав-кристал, що спричиняє зменшення поверхневої енергії твердої фази, тобто складника Fпов у формулі
F = Fоб + Fпов = Vf + S, (2)
де Fоб змінення об’ємної енергії при кристалізації, Fпов змінення поверхневої енергії, V об’єм речовини, яка закристалізувалась, f різниця питомих вільних енергій рідкої та твердої фаз, S площа поверхні, яка утворюється у результаті кристалізації твердої фази, вільна енергія одиниці поверхні розплавкристал.
Бор, завдяки тому, що він має дуже велику різницю між розчинностями у твердому та рідкому станах, при кристалізації концентрується у поверхні зародків кристалізації та гальмує їх ріст, імовірно, завдяки тому, що збільшує енергію активації переходу атома через границю розділу твердої та рідкої фаз, яка входить до формули
W e Q / k T, (3)
де Q енергія активації переходу атома через границю розділу фаз, а W імовірність приєднання атомів до зародка кристалізації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок