Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА

РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА / сторінка 9

Назва:
РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,74 KB
Завантажень:
362
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
У таблиці 4 наведено режими плазмово-детонаційної обробки, які застосовували при виконанні цієї роботи.
 
Таблиця 4
Характеристика режимів плазмово-детонаційної обробки
№ зразка | Дистанція до
зразка L, мм | Заглиблення
електроду h, мм | Коефіцієнт
перекриття n | Матеріал електроду
1 | 50 | 15 | 3 | Х18Н9
4 | 50 | 15 | 1 | Мо
5 | 50 | 15 | 3 | Мо
6 | 50 | 15 | 1+1 | Х18Н9+Мо
7 | 50 | 15 | 3+3 | Х18Н9+Мо
8 (еталон) | - | - | - | -
10 | 30 | 15 | 5 | Ti
11 | 60 | 35 | 10 | Ti
12 | 100 | 35 | 10 | Ti
Заглиблення електроду - це відстань від торця електроду до торця плазмотрону
Мікроструктура поверхневого шару порошкової швидкоріжучої сталі характеризується наявністю світлих шарів, що погано протравлюються чи зовсім не піддаються травленню. Товщина зміцненого шару після обробки по вказаних вище режимах сягає 44 мкм.
Мікротвердість приповерхневого шару зразка №11 сталі 10Р6М5-МП після ПДО електродом з титану наведено на рис. 8. Можна бачити, що плазмово-детонаційна обробка дає можливість підвищити мікротвердість поверхні до 11,25 ГПа при вихідному значенні 9,0 ГПа.
Результати наших досліджень свідчать, що суттєве підвищення мікротвердості спостерігається при значеннях коефіцієнту перекриття n 3. При цьому для зразків, які були оброблені при порівняно малих відстанях від електроду до зразка L + h: 45 та 65 мм (інтенсивні режими) високі значення мікротвердості спостерігались на глибині близько 20 мкм від поверхні, а поблизу поверхні (на глибині 5 мкм) мікротвердість була нижче максимальної.
Найбільше підвищення мікротвердості шару, який безпосередньо прилягає до поверхні (знаходиться на відстані 5 мкм від неї) спостерігалось для зразка №11, який був оброблений по режиму середньої інтенсивності, коли L + h дорівнювало 95 мм (рис. 8). Обробка з малою інтенсивністю (L + h = 135 мм) зразок №12 не привела до підвищення мікротвердості поверхні.
Рис. 8 | Рис. 9
Рис. 8 Змінення мікротвердості в залежності від відстані від поверхні для зразка №11 сталі 10Р6М5-МП, обробленого плазмово-детонаційним методом (електрод титан).
Рис. 9 Залежність вмісту вуглецю від відстані від поверхні в приповерхневому шарі зразка №11 сталі 10Р6М5-МП в умовних відносних одиницях: 1 зміцнений шар; 2 вихідний стан.
Таким чином, визначені оптимальні режими плазмово-детонаційної обробки, для яких величина L + h становить приблизно 90100 мм, а коефіцієнт перекриття n 3.
Результати фазового аналізу показали, що при плазмово-детонаційній обробці у приповерхневому шарі зразків зростає кількість аустеніту, яка при інтенсивних режимах обробки може бути більше кількості -заліза. Крім того, на рентгенограмах спостерігається розщеплення ліній -заліза, яке характерне для мартенситу. Після інтенсивних режимів обробки у приповерхневому шарі виявлена присутність нових фаз, не властивих для вихідного матеріалу: нітриду та карбіду титану (TiN та TiC) при обробці титановим електродом, а також інтерметаліду FeCrMo та Mo2C чи Mo2N при сумісній обробці електродами з хромонікелевої сталі та молібдену. Крім того, спостерігали суттєве зниження інтенсивності перших ліній -заліза, яке може бути пояснене збільшенням концентрації атомів домішок у твердому розчині.
Вивчення хімічного складу матриці -заліза у приповерхневому шарі за допомогою методу Оже-електронної спектроскопії показало, що після ПДО по середнім та інтенсивним режимам суттєво збільшується концентрація вуглецю (рис. 9).
Вивчення тонкої структури приповерхневого шару після ПДО за допомогою просвічувального електронного мікроскопу показало, що тут відбувається гартування з утворенням тонкодисперсного мартенситу з товщиною пластин близько 40 нм.
Таким чином, проведені дослідження дозволяють стверджувати, що причинами високої твердості приповерхневих шарів, отриманих у результаті плазмово-детонаційної обробки, є гартування з утворенням дрібнодисперсної мартенситної структури, насичення приповерхневого шару вуглецем, а також утворення нітриду титану (при обробці електродом з титану) та інших зміцнюючих фаз.
Плазмово-детонаційна обробка за оптимальними режимами приводить до швидкого гартування поверхневих шарів металу без їх розплавлення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: РОЛЬ СТРУКТУРНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВИДКОЗАГАРТОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок