Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Українською реферат: ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ / сторінка 12

Назва:
ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,86 KB
Завантажень:
432
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 
Результати свідчать про те, що у жінок із ФПН, які палили до вагітності, відбуваються більш суттєві порушення функціонального стану нирок: зниження осмоляльності сечі, помірна протеїнурія. При цьому відзначається збільшення ниркового кліренсу антипірину як за рахунок зростання його концентрації в сечі, так і внаслідок збільшення діурезу. У ІІІ триместі вагітності показники функціонального стану нирок вагітних із ФПН, що палили, ще більш суттєво відрізняються: зростає діурез, підвищується екскреція осмотично активних речовин, реєструється протеїнурія. Показники ниркового кліренсу антипірину мають тенденцію до збільшення.
Таким чином, проведені дослідження дозволили встановити, що застосування антипіринового тесту в групах здорових вагітних, вагітних із ФПН та вагітних із ФПН на фоні паління за умов водно-сольового навантаження 0,25 %-м розчином хлориду натрію об’ємом 0,5 % від маси тіла спричинює зміни функціонального стану нирок у всіх групах вагітних із ФПН, які проявляються у зниженні здатності органа формувати концентровану сечу, а також підвищенні екскреції білка й осмотично активних речовин. Слід відзначити, що наведені зміни мають найбільш виражений характер у ІІІ триместрі. Висока активність мікросомального окислення, особливо на фоні паління, збігається з найбільш вираженими змінами канальцевого транспорту речовин. Отже, стимуляція монооксигеназних систем під час вагітності посідає важливе місце в патогенезі ФПН у зв’язку з тим, що паління є ксенобіотичним навантаженням. Вважаємо, що вищенаведене слід розглядати як суттєвий екологічний фактор у виникненні метаболічної ФПН. У зв’язку з чим пропонуємо розглядати форми ФПН (рис. 2).


ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
Рис.2. Форми фетоплацентарної недостатності
Дані клінічного перебігу вагітності зіставлялись з показниками КТГ обстеження вагітних всіх груп у терміні, починаючи з 24 тижнів.
Комп’ютерний аналіз КТГ показав (табл. 2), що у вагітних із ФПН, які не палили до вагітності, показник рухів плода складає вище 20 за годину (80,20 13,36), у вагітних з ФПН, які палили до вагітності, цей показник був нижчим і склав (26,70 6,20) р<0,05. Втрата сигналу спостерігалась більш ніж у 30% вагітних з ФПН, які палили, і склав (13,10 2,59). Частота базального ритму у всіх трьох групах істотно не відрізнялась. Кількість акселерацій з амплітудою більше 10 уд/хв за 15 с була меншою у групі вагітних з ФПН, які палили до вагітності, у порівнянні зі здоровими вагітними. Тривалість епізодів високої та низької варіабельності, а також варіабельність коротких відрізків “short-term variation” (STV) має певну залежність, а саме: у вагітних із ФПН, які палили до вагітності переважно зустрічаються епізоди низької варіабельності. Зменшуються показники епізодів високої варіабельності та варіабельність коротких відрізків STV. Кількість високих акцелерацій також знижується у вагітних із ФПН, які палили до вагітності. Це свідчить про наявність метаболічної ФПН. У міру збільшення ступеня важкості ФПН у плода прогресивно падає середнє значення STV.
За даними показника STV визначали не тільки початок патологічного процесу, але і ступінь вираженності метаболічної ФПН на момент дослідження, починаючи з 24 тижнів вагітності.
Таблиця 2
Показники кардіотокографії в обстежених вагітних з 24-25-го тижня
Показники КТГ | Вагітні із ФПН, які не палили до вагітності, n=19 | Вагітні із ФПН, які палили до вагітності, n=20 | Здорові вагітні, n=10 | Втрата сигналу | 1,90 0,38 | 13,10 2,59 *
| 0,80 0,11 | Рухи плода за годину | 80,20 13,36 | 26,70 6,20 *
| 100,20 11,45 | Частота базального ритму, уд/хв. | 151,30 1,74 | 175,10 2,10 | 136,20 2,85 | Скорочення | 0 | 0,30 0,14 | 0 | Акцелерації >10 уд/хв за 15 с | 3,30 0,42 | 2,90 0,45 | 4,20 0,63 | Акцелерації >15 уд/хв за 15 с | 1,80 0,46 | 1,40 0,44 | 1,90 0,23 | Децелерації >20 втрачених ударів | 0 | 0 | 0 | Високі епізоди, хв | 7,30 0,44 | 5,00 0,23 *
| 8,10 0,28 | Низькі епізоди, хв | 2,10 0,69 | 6,20 0,42 | 1,80 0,25
SHORT TERM варіабельність
уд/хв | 6,8 0,40 | 5,20 0,74 | 10,30 0,46 |
n - кількість спостережень;
* – р < 0,05 – показник вірогідності різниці порівняно зі здоровими вагітними.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 



Реферат на тему: ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок