Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ / сторінка 4

Назва:
ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,86 KB
Завантажень:
432
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.
Матеріали та методи досліджень. За період з 1997 по 2001рр. під нашим спостереженням знаходилася 3061 вагітна жінка. У 420 (13,7%) жінок виявлена ФПН, з них 232 (7,5%) вагітних, які не палили до вагітності, та 188 (6,1%) вагітних, які палили до вагітності не менше 10 цигарок на день. Групу порівняння становили 46 здорових вагітних.
Проведено комплексне обстеження вагітних із фізіологічним перебігом вагітності у першому, другому та третьому триместрах (n=46); вагітних з ускладненим перебігом вагітності - ФПН на фоні загрози переривання у першому, другому та у третьому триместрах, які не палили до вагітності (n=52); вагітних із ФПН на фоні загрози переривання, які палили до вагітності не менше 10 цигарок на день (n=47); вагітних з ФПН на фоні несумісності крові за АВ(О) системою, які не палили до вагітності (n=46); вагітних із ФПН на фоні несумісності крові за АВ(О) системою, які палили до вагітності не менше 10 цигарок на день (n=27); вагітних із ФПН на фоні прееклампсії легкого ступеня, які не палили до вагітності (n=60); вагітних із ФПН на фоні прееклампсії легкого ступеня, які палили до вагітності не менше 10 цигарок на день (n=56). Обстежені вагітні з ФПН на фоні анемії, які не палили до вагітності (n=74); вагітні з ФПН на фоні анемії, які палили до вагітності не менше 10 цигарок на день (n=58). Також були обстежені здорові невагітні жінки віком 18 до 34 років (n=16).
Крім загальноклінічних методик обстеження додатково визначали величину діурезу з подальшим дослідженням фотометричним методом концентрації нітритів у сечі та сироватці, концентрацію антипірину в сечі та слині, креатиніну в сечі та у сироватці крові, білка в сечі, концентрацію фосфатів у сечі та сироватці крові, концентрацію загального кальцію в крові та сечі (Эльман А.Р. и соавт., 1984; Меньшиков В.В., 1987, Рязанов Е.М. и соавт., 1989).
Визначали вміст гормонів (естрадіол, прогестерон, плацентарний лактоген, тестостерон) у крові імуноферментним методом за допомогою стандартних наборів фірми “Human” (Німеччина), “Стероид ИФА- прогестерон” (С-Петербург), “Ріа-ПЛ-125”, “Хема” (Москва). Ультразвукове дослідження (УЗД) проводили з використанням апарату фірми “Aloka 650” за допомогою конвексного датчика (5,0 МГц). Ехографія дозволила вимірювати не тільки біпарієтальний розмір (БПР) і довжину стегна (ДС) плода, середній діаметр грудної клітки (ДГ) і діаметр живота (ДЖ), але і проводити плацентометрію, оцінювали інтенсивність кровообігу ( Стрижаков А.Н., 2000, Паращук Ю.С., 2000).
Моніторинг частоти серцевого ритму плода проводили за допомогою фетального монітора - кардіотокографа (КТГ) “Sonicaid – 8002” (Великобританія), який дозволяє здійснювати ранню діагностику хронічної гіпоксії плода з 24 тижнів вагітності. Крім загальноприйнятих показників, таких як базальний ритм, варіабельність амплітуди та частоти, акцелерації та децелерації, додатково визначали тривалість епізодів високої та низької варіабельності та варіабельності коротких відрізків “short-term variation” (STV). За величиною STV визначали не тільки початок патологічного процесу, але і ступінь вираженості метаболічної ацидемії на момент дослідження (Зелинский А.А. и соавт., 2001).
Стан системи монооксигеназного окислення ксенобіотиків оцінювали за кліренсом антипірину (Асатиани В.С., 1957). Динаміку кліренсу антипірину досліджували за даними вимірювання його концентрації в слині та сечі. Функціональний стан нирок досліджували під час водно-сольового навантаження. Дослідження проводили амбулаторно. О 7-й годині ранку натще збирали сечу і зразки слини. Разову дозу антипірину (10мг на 1 кг маси тіла) пацієнтки запивали 2 - 3 ковтками води, полоскали ротову порожнину. О 8-й годині випивали 0,25 % розчин хлориду натрію з розрахунку 0,5 % від маси тіла і впродовж години знаходилися в сидячому положенні. Через 60 хв жінки активно спорожняли сечовий міхур і збирали другу порцію слини. Наступні проби слини збирали з інтервалом в 1 год протягом 3 год (усього 5 проб слини від кожної пацієнтки).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 



Реферат на тему: ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок