Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ / сторінка 5

Назва:
ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,86 KB
Завантажень:
432
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 
Водночас вивчали реакцію нирок на навантаження 0,25 % розчином хлориду натрію в об’ємі 0,5 % від маси тіла за результатами дослідження сечі, яку отримували через 60 хв після вживання розчину. Вищенаведена методика була розроблена нами цілеспрямовано для визначення завдань, що дозволило вивчати показники монооксигеназного окислення у максимально стабілізованому стані нирок.
Концентрацію антипірину в слині й сечі визначали фотометричним методом за реакцією з нітритом натрію на спектрофотометрі СФ-46 (А=350нм) (Росія) у кислому середовищі. Концентрацію креатиніну сечі також визначали фотометричним методом за реакцією з пікриновою кислотою на спектрофотометрі СФ-46 (Росія), а концентрацію білка в сечі – фотометричним методом за реакцією з сульфосаліциловою кислотою на КФК-3 (Росія). Осмоляльність сечі визначали кріоскопічним методом на осмометрі 3D3 (США) (Меньшиков В.В.,1987). Верифікацію мікроальбумінурії проводили з використанням тесту “Microalbuminuria” фірми “Roche” (ФРН) (Трусов В.В., Филимонов М.А.,1985). Концентрацію антипірину в слині прирівнювали до концентрації речовини в позаклітинній рідині, екскрецію антипірину із сечею розраховували на підставі даних про його вміст у сечі та величину діурезу за 1 год за умов водно-сольового навантаження.
Підрахунок результатів дослідження проводили за допомогою методу варіаційної статистики та непараметричних методів. Статистичну обробку одержаних кількісних та якісних ознак проводили на персональному компютері в електронних таблицях Mіcrosoft Excel 97. При Гаусовському розподілі у вибірці однотипних ознак використовували критерій Стъюдента. Різницю вважали вірогідною при р < 0,05. Для порівняння відносних величин використовували критерій Пірсона (Райскина М.Е. и соавт., 1989).
Результати дослідження та їх обговорення. На базі жіночої консультації №8 Київського району м.Одеси за період з 1997 по 2001 роки пологами закінчили вагітність 3061 жінка, з них до терміну – 58 (1,9%). Із карт вагітних, що були під спостереженням, вибрано 150 карт вагітних з фетоплацентарною недостатністю за період з 1997 по 2001 рр. і проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз. Клініка загрози переривання у ранньому терміні вагітності спостерігалась у 49 (32,7%); у пізньому терміні – у 34 (22,7%); істміко-цервікальна недостатність - у 21 (14,0%); ранній токсикоз - у 34 (22,6%); прееклампсія легкого ступеня – у 21 (14,0%); перша група крові – у 57 (38,0%) вагітних, з них О(1) група у їх чоловіків – 6 (4,0%), несумісність крові за АВ(О) системою – у 35 (23,3%) вагітних; резус-негативна належність крові – у 19 (12,7%) вагітних, резус-конфлікту не було; анемія вагітних І ступеня спостерігалась у 55 (36,7%), ІІ ступеня – у 2 (1,3%) вагітних. Таким чином, перебіг вагітності з ФПН ускладнювався найчастіше анемією вагітних та загрозою переривання у ранньому терміні.
Під час ультразвукової діагностики вагітних із ФПН гіпертрофія плаценти виявлена у 23 (15,3%), гіпертонус плацентарної площадки – у 17 (11,3%), граничний кровообіг у термінальних гілках артерій пуповини – у 17 (11,3%), дострокове дозрівання плаценти – у 22 (14,7%), низька плацентація – у 17 (11,3%), помірне маловоддя – у 34 (22,6%), виражене маловоддя – у 4 (2,7%), помірне багатоводдя – у 10 (6,6%) вагітних. Стаціонарне лікування було проведено одноразово 46 вагітним, дворазово – 14 вагітним.
Пологами в термін закінчилася вагітність у 88 (59,7%), кесаревим розтином – 62 (41,3%), з них до терміну у 2 (1,3%) жінок. Допологове вилиття навколоплідних вод спостерігалось у 48 (32,0%), слабкість пологової діяльності – у 10 (6,7%), хронічна гіпоксія плода – у 43 (28,7%), гостра гіпоксія плода – у 9 (6,0%), гіпотрофія плода – у 26 (17,3%), затримка росту плода – у 4 (2,7%), прееклампсія легкого ступеня – у 28 (18,7%), анемія І ступеня – у 21 (14,0%), несумісність крові за АВ(О) системою – у 21 (14,0%), багатоводдя – у 2 (1,3%), маловоддя – у 16 (32,0%), передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – у 4 (2,7%), ручне обстеження порожнини матки – у 4 (2,7%), вихідні акушерські щипці – у 3 (2,0%) породіль.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 



Реферат на тему: ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФОРМИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок