Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: Теоретичне обгрунтовування та експерИментальна перевірка ефективності швидкого двоступінчастого заморожування

Теоретичне обгрунтовування та експерИментальна перевірка ефективності швидкого двоступінчастого заморожування / сторінка 6

Назва:
Теоретичне обгрунтовування та експерИментальна перевірка ефективності швидкого двоступінчастого заморожування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,21 KB
Завантажень:
360
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
3).
Рис. 3 Фагоцитарна активність кісткового мозку до і після кріоконсервування
Заморожування з постійною швидкістю охолодження 10С/хв зберігало ФІ на 65,012,24% з 58,051,12% АЧГр, що становило тільки 36,390,52% АПФАГр у порівнянні з нативним кістковим мозком. Підвищення швидкості до 100С/хв ще більше пригнічувало цю функцію гранулоцитів. ФІ знизився на 53,321,98%, АЧГр – на 85,021,12%, а АПФАГр – на 85,460,43% (рис. 3)
Вивчення реакції клітин кісткового мозку на контакт із гіпертонічними розчинами диметилсульфоксиду дозволило оцінити характерний час зневоднення клітин у цих розчинах при температурах 370С і 00С, час, необхідний для проникнення кріопротектору в клітини, а також енергію активації процесу переносу молекул води з клітин у навколишній розчин. Дослідження показали, що в 0,5М і 1М водних розчинах диметилсульфоксиду вже на першій хвилині експозиції клітини кісткового мозку встигали відновити свій об’єм після дегідратації, до десятої хвилини багато клітин набрякало. Однак навіть на двадцять п'ятій хвилині експозиції не всі клітини виглядали набряклими. Це, в першу чергу, стосувалося клітин з малим об’ємом (лімфоцити і нормобласти) і клітин з рівномірним ядерно-цитоплазматичним співвідношенням (бласти), а також клітин з невеликим вмістом внутрішньоклітинних структур (мітохондрії, лізосоми, специфічна грануляція). Об'єм клітин у процесі еквілібрації збільшувався менше, ніж прогнозувалося (приблизно в 1,5 рази). При цьому спостерігалися морфологічні зміни клітин (в основному, гранулоцитів) у вигляді утворення на їхній поверхні оптично менш щільних, ніж інша частина цитоплазми, ділянок, обмежених плазматичною мембраною. Очевидно, на цьому етапі і надалі осмотична регуляція клітинного об’єму відбувається за рахунок об’єму такого мембранного "міхура". Наступна експозиція клітин у даних розчинах призводить до зміни цитоплазматичного вмісту клітин у вигляді фрагментації з наступною втратою клітиною цитоплазматичних гранул. Такі клітини втрачають свій контраст при спостереженні у світловому мікроскопі.
Отримані експериментальні дані дозволили зробити висновок, що вирівнювання поза- і внутрішньоклітинних концентрацій ДМСО відбувається в межах хвилини. Теоретичне вивчення процесу двоступінчастого заморожування клітин кісткового мозку показало, що оптимальними умовами заморожування є: п'ятнадцятихвилинна експозиція в 1,5М розчині ДМСО з добавками 3% телячої сироватки і 0,2% цитрату натрію, при якій не відбувається внутрішньоклітинна кристалізація і бластні клітини мієлоїдного, еритроїдного, лімфоїдного типів, а також лімфоцити і нормобласти зберігають морфологічну структуру. Незначно ушкоджувалися лише гранулоцитарні клітини мієлоїдного ряду.
Після відтавання замороженої клітинної суспензії з неї, як правило, треба вилучити проникаючий у клітини кріопротектор, щоб мінімізувати можливу токсичну дію великих концентрацій кріопротекторів на організм реципієнта, а також попередити ушкодження клітин за рахунок постгіпертонічного лізису у руслі крові.
Рис.4 Залежність відносного об’єму у (а) клітин, що відмиваються, і зведеної внутрішньоклітинної концентрації кріопротектора n k in (б) від безрозмірного часу при
значеннях параметра: ^
nkin 1 – 7; 2 – 8; 3 – 9
Рис.5 Залежність відносного об’єму у (а) клітин, що відмиваються, і зведеної внутрішньоклітинної концентрації кріопротектора n k in (б) від безрозмірного часу при
значеннях параметра n d (0): ^
nkin 1 – 7,2; 2 –7,5; 3-10; 4-15
З поданих в роботі розрахунків (рис. 4, 5), найбільш сильний вплив на ефективність процесу відмивання спричиняють два параметри: ступінь розведення клітин розчином, що відмиває, і концентрація не проникаючого в клітини компоненту цього розчину. Зі збільшенням останнього з цих параметрів процес видалення кріопротектора з розмороженої клітинної суспензії стає більш оптимальним, тому що розмір клітин не досягає значення, достатнього для розриву клітинних мембран. Оптимізація процесу одноразового відмивання клітин від кріопротектора полягає у підборі оптимальних значень двох зазначених вище параметрів.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему: Теоретичне обгрунтовування та експерИментальна перевірка ефективності швидкого двоступінчастого заморожування

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок