Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: Профілактика перинатальної захворюваності та смертності новонароджених від матерів, що хворіли на сифіліс

Профілактика перинатальної захворюваності та смертності новонароджених від матерів, що хворіли на сифіліс / сторінка 6

Назва:
Профілактика перинатальної захворюваності та смертності новонароджених від матерів, що хворіли на сифіліс
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,33 KB
Завантажень:
229
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Тому, для більш глибокого вивчення причин незадовільних результатів вагітності у жінок даного контингенту, що стало передумовою удосконалення існуючих лікувально-профілактичних заходів, було проведено дослідження функціонального стану фетоплацентарного комплексу, особливостей в системі імунітету і антиоксидантної системи захисту під час вагітності та мікробіоценозу статевих шляхів.
Як свідчать дані дослідження, в стані фетоплацентарного комплексу у терміні 18-20 тижнів вагітності в І та ІІ групах не виявлено суттєвих відмінностей.
Результати досліджень свідчать, що в терміні 28-30 тижнів у вагітних
ІІ групи спостерігався суттєво кращий функціональний стан плода порівняно
з відповідним в групі порівняння (рис. 1).

Рис. 1. Підсумкова оцінка стану фетоплацентарного комплексу за даними УЗД в 28-30 тижнів (%)
У вагітних І групи в цей термін гестації реєструвались гемодинамічні порушення, що характеризувалися підвищенням СДВ КШК та ІР в артерії пуповини (СДВ КШК – 5,3±0,3 та ІР – 1,3±0,1 порівняно з 3,70,3 та 0,70,03 в контрольній групі, р<0,05) і в маткових артеріях порівняно з відповідними показниками контрольної групи (СДВ КШК 2,4±0,1 та ІР – 0,7±0,03 порівняно з 1,80,2 та 0,40,03 в контрольній групі, р<0,05). При цьому в середньомозковій артерії плода відповідні показники достовірно не відрізнялись від даних контрольної групи, хоча і були дещо зниженими (СДВ КШК 6,10,9 та ІР-0,60,07 порівняно з 6,60,7 та 0,80,05 в контрольній групі, р<0,05). Таким чином, середній показник цереброплацентарного відношення (ЦПВ) в І групі був нижче одиниці, як наслідок підвищення резистентності судин плаценти, що свідчить про порушення плацентарної перфузії. На відміну від даних І групи, в якій в цей термін гестації реєструвались гемодинамічні порушення порівняно з відповідними показниками контрольної групи, в ІІ групі відмінності в показниках порівняно з групою контролю були недостовірними, що свідчить про відсутність суттєвих порушень плацентарної перфузії.
В цей термін вагітності у жінок І групи виявлено порушення гормонпродукуючої функції фетоплацентарного комплексу, що проявлялося достовірним зниженням порівняно з контролем рівня естріолу (28,1±4,2 та 35,85,6 нмоль/л, р<0,05) на тлі збільшеного вмісту кортизолу (718,3±27,2 та 645,223,5 нмоль/л, р<0,05). У жінок ІІ групи, на відміну від І групи, не виявлено порушень гормонпродукуючої функції фетоплацентарного комплексу.
Функціональний стан плода напередодні розродження (38-40 тижнів) оцінювали за допомогою картіотокографії та УЗД (рис. 2).
Рис. 2. Підсумкова оцінка стану фетоплацентарного комплексу в 38-40 тижнів (%)
При аналізі даних дослідження стану фетоплацентарного комплексу у вагітних І групи звертає на себе увагу висока частота затримки росту плода, що склала до терміну напередодні розродження (38-40 тижнів) – 13,3%. Також часто реєструвались досить виражені порушення серцевої діяльності – ареактивний нестресовий тест 15,5%, суб- і декомпенсовані дихальні рухи відповідно 15,5% і 2,2% та рухової активності плода відповідно 22,2% і 4,4%, а також змінами з боку тонусу плода 11,1%.
Напередодні розродження (38-40 тижнів) в І групі було відзначено поглиблення змін матково-плацентарно-плодового кровотоку порівняно з попереднім обстеженням в терміні 28-30 тижнів вагітності, що підтверджується зниженням СДВ КШК та ІР в середній мозковій артерії плода (коефіцієнт достовірності відносно контрольної групи < 0,05) при достовірному підвищенні відповідних показників в маткових артеріях та артерії пуповини. Таким чином, порушення плацентарної перфузії, які мали місце у вагітних І групи в терміні
28-30 тижнів, поглибились та напередодні розродження, призвели до порушення плодової гемодинаміки, що характеризується компенсаторною централізацією кровообігу. Ці зміни, на нашу думку, є одним з основних патогенетичних механізмів затримки росту плода, що часто зустрічається у вагітних І групи.
Дослідження матково-плацентарно-плодового кровотоку в ІІ групі свідчить, що не виявлено порушень плацентарної перфузії, які мали місце у вагітних
І групи.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: Профілактика перинатальної захворюваності та смертності новонароджених від матерів, що хворіли на сифіліс

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок