Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ТЕРАПІЇ РЕЗИСТЕНТНОЇ ЕПІЛЕПСІЇ В ПСИХІАТРИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ТЕРАПІЇ РЕЗИСТЕНТНОЇ ЕПІЛЕПСІЇ В ПСИХІАТРИЧНІЙ ПРАКТИЦІ / сторінка 7

Назва:
ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ТЕРАПІЇ РЕЗИСТЕНТНОЇ ЕПІЛЕПСІЇ В ПСИХІАТРИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,05 KB
Завантажень:
321
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Припадки, на відмінність від хворих з первинно генералізованими епілепсіями, були дуже поліморфними.
Для монотерапії ламікталом (11 хворих) середніми дозами були 218,2 мг на добу (100-400 мг/добу), для додаткової терапії з антиконвульсантами, що активують ферменти печінки (40 хворих) – 130 мг на добу (100-300 мг/добу), для додаткової терапії з препаратами вальпроєвої кислоти (25 хворих) – 117 мг на добу (25-300 мг/добу).
Отримані дані доводять більшу ефективність монотерапії ламікталом порівняльно з додатковою терапією ламікталом (показники терапевтичної ефективності у вигляді зниження частоті нападів на 50-100% становлять відповідно 81,8% і 52,3%, p<0,05). Загальна кількість випадків з повним контролем припадків становить 10,5%. Суттєвих розбіжностей у ефективності різних видів додаткової терапії не отримано: 52,5% - у хворих, які отримували антиконвульсанти, що активують ферменти печінки, 52% - у хворих, які отримували препарати вальпроєвої кислоти. Але показники побічних ефектів переважали у хворих, у схемі лікування яких була вальпроєва кислота (відповідно 0% побічних ефектів при монотерапії, 15% - у хворих з препаратами, що активують ферменти печінки та 20% - у хворих, що отримували вальпроєву кислоту). Кількість випадків відміни ламікталу, пов'язаних з побічними впливами також була не на користь додаткової терапії з препаратами вальпроєвої кислоти (відповідно 0%, 2,5% та 4%). Загальна кількість побічних ефектів та випадків відміни була відповідно 14,5% та 2,7%.
Покращання ЕЕГ- картини спостерігалось у меншій кількості випадків порівняльно з хворими на первинно генералізовану епілепсію (у 18,4% хворих), це покращання відбувалося без чіткої кореляції з показниками антиконвульсивного ефекту і спізнювалося на 6-12 місяців незважаючи на повну відсутність припадків.
Оцінка ефекту ламікталу з позицій хронобіологічного підходу показала, що сумарні показники ефективності при епілепсії сну, при дифузній епілепсії та при епілепсії неспання відповідно становлять 68,5%, 36,4% та 56,4%, тобто більш курабельними є форми припадків, які виникають під час сну. Перевага щодо більшої ефективності ламікталу при нічних припадках у порівнянні з денними відзначалось також і при лікуванні первинно генералізованих епілепсій. Зазначено, що серед парціальних припадків найкраще піддаються лікуванню вторинно генералізовані судомні.
Порівняння антиконвульсивного ефекту ламікталу з ефектом карбамазепінів (51 хворий контрольної групи) свідчить, що терапевтична ефективність вища у хворих основної групи (відповідно 56,5% та 50,9%). Побічні ефекти у порівняльній групі (9,8% хворих) мали переважно токсичний характер і потребували корекції дози, в одному випадку зафіксована лейкопенія, випадків відміни не було. Позитивну ЕЕГ-динаміку виявлено лише у 8 випадках (15,7%).
Проаналізовано дані щодо можливостей ламікталу впливати на психічний стан хворих з резистентною епілепсією.
Відзначено, що під час лікування ламікталом на клінічному рівні спостерігається покращання емоційного фону хворих: зменшується в'ялість, іпохондричність, песимізм, афективна напруженість, кількість дистімій та дисфорій. Хворі стають більш впевненими, активними, діяльними. Особливо ці зрушення були присутні у хворих з частішими парціальними припадками з тривожною фіксацією на своєму стані. Кількість проявів психотичного рівня залишалась у прямій залежності від ступеня курабельності частоти нападів, тобто ламіктал не впливав безпосередньо на психотичний рівень розладів. Також не було зрушень у стані двох хворих (2%) з важким стійким обсесивним синдромом (катамнестичне спостереження тривало досить довго - 3 та 5 років). У двох хворих (2%) відмічались нехарактерні для них стани підвищеної збудженості (1 випадок з неадекватно підвищеним настроєм та сексуальним розгальмуванням протягом 3 тижнів, другий – з дратівливістю, конфліктністю протягом 1 тижня).
За допомогою методики САН виявлено, що під час лікування ламікталом хворих з первинно генералізованими резистентними припадками покращуються показники по усіх трьох шкалах, з перевагою показників по шкалі “самопочуття” (збільшення на 9,4%).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ТЕРАПІЇ РЕЗИСТЕНТНОЇ ЕПІЛЕПСІЇ В ПСИХІАТРИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок