Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> МІФ ТА АНТИМІФ У ЖАНРОВОМУ МОДЕЛЮВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

МІФ ТА АНТИМІФ У ЖАНРОВОМУ МОДЕЛЮВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Назва:
МІФ ТА АНТИМІФ У ЖАНРОВОМУ МОДЕЛЮВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
59,62 KB
Завантажень:
35
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32 
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Інститут філології
Бондарева Олена Євгенівна
УДК 8 (09)883
МІФ ТА АНТИМІФ У ЖАНРОВОМУ МОДЕЛЮВАННІ
УКРАЇНСЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ
КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
10.01.01 – українська література
10.01.06 – теорія літератури
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі новітньої української літератури Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий консультант – доктор філологічних наук, професор
Семенюк Григорій Фокович,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
завідувач кафедри новітньої української літератури,
директор Інституту філології.
Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор
Панченко Володимир Євгенович,
Національний університет “Києво-Могилянська академія”,
віце-президент з навчальної роботи;
доктор філологічних наук, професор
Марко Василь Петрович,
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка,
професор кафедри української літератури і журналістики;
доктор філологічних наук, професор
Ткачук Микола Платонович,
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка,
завідувач кафедри історії української літератури,
декан філологічного факультету.
Провідна установа – Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.
Захист відбудеться 22 березня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.
З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці ім. М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розіслано 15 лютого 2007 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат філологічних наук, доцент Л.О.Ткаченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Хоча сучасна драматургія є невід’ємною складовою літературного процесу, впродовж останніх десятиліть питання “наявності”, “репрезентативності” новітньої української драматургічної літератури неодноразово ставилось під сумнів. Систематизації потребує і досвід сучасних дослідників новітньої драматургії, позначений аналізом п’єс 1980-х рр. (Л.Дем’янівська, Ю.Корзов, Т.Свербілова, Г.Семенюк, С.Хороб), поколіннєтворчою градацією новітньої драми (Н.Мірошниченко, С.Гончарова-Грабовська, Л.Залеська-Онишкевич, М.Шаповал), рефлектуванням родо-видової специфіки п’єс (В.Фьодоров), розглядом драматургії як партитури театрального тексту (Г.Веселовська, В.Даниленко, О.Клековкін, Н.Корнієнко, О.Красильникова, Н.Прозорова) або з позицій лінгвокомунікативних стратегій (Н.Висоцька, І.Зайцева).
Актуальність теми дисертації зумовлена: відсутністю наукових розвідок, у яких узагальнено досвід еволюції, у тому числі жанрової, української драматургічної літератури 70-90-х років ХХ ст. й сучасної драматургії в Україні; невивченістю драматургічного матеріалу через розпорошеність необхідних текстів (значною частиною це драматургія “журнальна”, “антологічна” або видана обмеженим накладом, у тому числі “самвидав”), їх художню неоднозначність і малодоступність читачеві/глядачеві; невизначеністю жанрової парадигми драматургії, зорієнтованої на історичний, міфологічний, естетичний матеріал різного ґатунку; симультанністю родо-видового парадигмального реєстру драматургії (класична, некласична та постнекласична драма); необхідністю теоретичного обґрунтування взаємодії жанрових кліше міфу і драми, різновекторних шляхів та наслідків їхньої процесуальної контамінації, що вилилися у нові сталі й рухомі жанроутворення, а також у дифузні жанри, жанрові мутації та деформації, зрештою – в “антижанри”; розмитістю уявлень про динамічність та поліваріативність картин світу в новітній драмі; потребою фундаментального незаанґажованого наукового дослідження української драматургії останніх десятиліть, спроможного подолати фрагментарність уявлень про цей родо-видовий різновид сучасної літератури, наділеного високим коефіцієнтом концентрації актуальної інформації, оздобленого оптимальним бібліографічним апаратом, позначеного достатньо вираженою аналітикою найсуттєвіших проблем сучасної драматургії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32 



Реферат на тему: МІФ ТА АНТИМІФ У ЖАНРОВОМУ МОДЕЛЮВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок