Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Функціональна активність та імуногенність тропоміозин-тропонінового комплексу кардіоміоцитів при дилатаційній кардіоміопатії

Функціональна активність та імуногенність тропоміозин-тропонінового комплексу кардіоміоцитів при дилатаційній кардіоміопатії

Назва:
Функціональна активність та імуногенність тропоміозин-тропонінового комплексу кардіоміоцитів при дилатаційній кардіоміопатії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,77 KB
Завантажень:
31
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Національна академія наук України
Інститут молекулярної біології і генетики
Федоркова Ольга Михайлівна
УДК 577.152.3+577.27+616.127
Функціональна активність та імуногенність
тропоміозин-тропонінового комплексу кардіоміоцитів при дилатаційній кардіоміопатії
03.00.03 – молекулярна біологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ – 2003


Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України.
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор,
академік НАН України
Мацука Геннадій Харлампійович,
Інститут молекулярної біології і генетики
НАН України,
Почесний директор.
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
Козлов Едуард Андрійович,
Інститут молекулярної біології і генетики
НАН України,
провідний науковий співробітник відділу
механізмів трансляції генетичної інформації;
доктор біологічних наук, професор
Мірошниченко Микола Степанович,
Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, завідувач кафедри біофізики.
Провідна установа: Інститут біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, м.Київ.
Захист дисертації відбудеться "28" жовтня 2003 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.237.01 Інституту молекулярної біології і генетики НАН України (м.Київ 03143, вул. Заболотного, 150).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту молекулярної біології і генетики НАН України за адресою: м.Київ 03143, вул. Заболотного, 150.
Автореферат розіслано "26" вересня 2003 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат біологічних наук О.В.Підпала


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Перспективним напрямком молекулярної біології сьогодні є вивчення структурно-функціональних порушень білків при розвитку патологій. Патології серцево-судинної системи - одна з основних причин смертності. Останнє десятиріччя характеризується бурхливим вивченням молекулярно-генетичних основ серцевих хвороб людини. Геномні дослідження дилатаційної кардіоміопатії (ДКМП) та інших кардіоміопатій лягли в основу "генетичної кардіології" - генетичного картування, що включає пошук кандидатних генів при цих патологіях. Встановлено, що близько 20-30% випадків ДКМП пов'язані з мутаціями в генах саркомерних та цитоскелетних білків кардіоміоцитів (Kelly, 1994; Berko, 1987; Olson, 1998; Kamisago, 2000). Проте причини виникнення й розвитку ДКМП у переважної більшості хворих до цього часу остаточно не встановлені. Саме тому молекулярні основи порушень функціонування міокарда є важливим пріоритетом у дослідженні ДКМП.
ДКМП – найрозповсюдженіша серед інших кардіоміопатій. Хвороба характеризується дилатацією (розширенням) та погіршенням здатності до скорочення лівого або двох шлуночків серця, прогресуючим погіршенням симптомів серцевої недостатності, зниженням фракції викиду крові до 15-20 % від норми та є однією з основних причин для пересадки серця (Mestroni, 1994). При ДКМП виявлено цілий ряд антигенів, до яких у сироватці крові хворих підвищується рівень аутоантитіл (Limas, 1997). Одним із головних аутоантигенів вважається кардіоспецифічна ізоформа міозину міокарда – основного скоротливого білка саркомера, але практично немає даних щодо регуляторних білків міофібрили – тропоміозину (ТМ) та тропонінового комплексу (ТН). Відомо, що порушення регуляції скорочення міофібрили може призводити до різних патологічних станів організму людини і що при ДКМП різко падає скорочувальна здатність міокарда (Report of 1995 WHO/ISFC,1996). Оскільки ТМ-ТН білковий комплекс є основним ланцюгом у регуляції скорочення міофіламентів м'язових клітин міокарда, то питання щодо прояснення молекулярних механізмів його функціонування є актуальним для встановлення причин розвитку ДКМП у людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано за бюджетною темою 2.2.4.26 ”Дослідження особливостей розвитку аутоімунних процесів при деяких серцево-судинних захворюваннях” відділу структури та функцій нуклеїнових кислот ІМБіГ НАН України 1996-2000 рр.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Функціональна активність та імуногенність тропоміозин-тропонінового комплексу кардіоміоцитів при дилатаційній кардіоміопатії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок