Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> АРХІТЕКТУРА КОМПЛЕКСІВ ГРОМАДСЬКО-ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII–ПОЧАТКУ ХХ ст. (НА ПРИКЛАДІ МІСТ ХЕРСОНУ, МИКОЛАЄВА, ОДЕСИ)

АРХІТЕКТУРА КОМПЛЕКСІВ ГРОМАДСЬКО-ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII–ПОЧАТКУ ХХ ст. (НА ПРИКЛАДІ МІСТ ХЕРСОНУ, МИКОЛАЄВА, ОДЕСИ) / сторінка 15

Назва:
АРХІТЕКТУРА КОМПЛЕКСІВ ГРОМАДСЬКО-ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII–ПОЧАТКУ ХХ ст. (НА ПРИКЛАДІ МІСТ ХЕРСОНУ, МИКОЛАЄВА, ОДЕСИ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
30,18 KB
Завантажень:
469
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 
Перш за все цей розвиток спирався на сплановану чітку структурну ієрархію містобудівних елементів, що сприяло формуванню системи громадських просторів - комплексів громадсько-житлової забудови (КГЖЗ). Серед них в дослідженні визначені з домінуванням громадсько-культурного призначення (адміністративні площі, соборні площі, театральні площі, міські сади, загальноміські парки, бульвари, набережні, комплекси вокзалів) та торгового призначення (торгові площі, торгові вулиці, торгові ряди).
5. Особливістю цивільної забудови міст півдня досліджуваного періоду є наявність чіткого планувального задуму та достатньо тривала поступовість його реалізації. В системі кожного з міст сформовано "каркас", який містить осередки функціональної активності населення (КГЖЗ) і "тканина" - просторове наповнення структури міста, головною ознакою якого є не функціональне, а територіальне поєднання. Аналіз обраних для дослідження об’єктів грунтується на чіткому рівневому розподілі – містобудівного (включеному в каркас) і локального (фрагменту тканини). Застосоване в дослідженні поняття комплексу передбачає поєднання елементів за функціональними ознаками. КГЖЗ розглянуті також з погляду аналізу якісних характеристик - категорії ансамблевості, яка досягається завдяки єдності композиційного задуму, стильового рішення. На підставі функціонального призначення визначені дві основні категорії КГЖЗ - з домінуючими громадсько-культурною та торговою функціями. В залежності від композиційної побудови виділено три схеми - лінійна, компактна та “перетікаючих просторів”.
6. Під час дослідження комплексів громадсько-житлової забудови були встановлені принципи їх формування:
- принцип типологічної ієрархії і застосування стандартизованих архітектурно-планувальних та композиційних прийомів у побудові КГЖЗ;
- принцип застосування прототипів – архітектурно-планувальних рішень таких структурних елементів містобудівного простору як вулиці, площі, квартали.
- принцип модульності розпланувальної схеми: міста півдня України мали свій метричний модуль на основі якого були реалізовані подальші архітектурно-планувальні та об’ємно просторові рішення забудови;
- принцип різноманітності архітектурно-містобудівних засобів і поступового формування КГЖЗ сприяв утворенню полістилістичного простору, виникненню багатих типологічних, композиційних та стилістичних рішень;
- принцип співмірності у формуванні структури КГЖЗ: в структурі регулярних планувальних систем, розроблених наприкінці XVIIІ ст. для міст Херсону, Миколаєва, Одеси завдяки модульності, узгодженим розмірним і геометричним параметрам, масштабу існував певний резерв архитектурно-планувального та об’ємно-просторового розвитку.
7. На підставі опрацьованих в роботі матеріалів можна зробити висновок про широке застосування різноманітних архітектурно-планувальних і композиційних рішень комплексів громадсько-житлової забудови при наявності спільних загальних принципів побудови містобудівного простору. Також треба відзначити найбільш масштабне втілення визначних композиційних рішень комплексів та ансамблевих утворень в Одесі, що було зумовлено адміністративно-господарськими, соціально-культурними та економічними чинниками.
8. Визначені у даному дослідженні загальні принципи формування комплексів громадсько-житлової забудови, відповідні типи таких комплексів дозволяють виявити стійкі характеристики елементів містобудівного простору досліджуваних міст, спільні та відмінні їх риси, а також порівняти з закордонними аналогами. Період забудови міст Херсону, Миколаєва, Одеси можна характеризувати як період оновлення стратегії містобудування та відкритості для запозичення інженерно-технічних і культурних традицій європейського містобудування. Запровадження європейських традицій йшло як через сприймання теоретичних надбань філософів, архітекторів, інженерів Англії, Франції, Італії, так і через залучення до розбудови міст закордонних фахівців. Тут треба зазначити, що за умов конкретних природно-географічних, топографічних, соціально-політичних, економічних, етнічних та загальнокультурних умов виникли своєрідні, унікальні для європейської історії вирішення міст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 



Реферат на тему: АРХІТЕКТУРА КОМПЛЕКСІВ ГРОМАДСЬКО-ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII–ПОЧАТКУ ХХ ст. (НА ПРИКЛАДІ МІСТ ХЕРСОНУ, МИКОЛАЄВА, ОДЕСИ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок