Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат на тему: Луцька “Просвіта” (1918 – 1935 роки)

Загрузка...

Луцька “Просвіта” (1918 – 1935 роки) / сторінка 11

Назва:
Луцька “Просвіта” (1918 – 1935 роки)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
31,88 KB
Завантажень:
145
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 

Капiтал кооперативних спiлок складався з паїв їхнiх членiв та з ощадних вкладень населення. Основну частину пайовикiв i вкладникiв у кредитних кооперацiях становили селяни. 29 жовтня 1920 року на першiй сесiї польського Сейму було прийнято кооперативний закон, який мав сприяти розвитковi кооперацiї, гарантувати основнi демократичнi принципи у цiй сферi. При Мiнiстерствi фiнансiв було створено державну кооперативну раду iз представникiв нацiональних i регiональних кооперативних союзiв, яка мала органiзовувати i координувати дiяльнiсть мережi кооперативних союзiв.
На Загальних зборах членiв товариства 1-2 лютого 1922 року прозвучали думки про заснування кооперативiв, а 21 сiчня 1923 року вiдкрився кооператив “Спiлка”. 5 жовтня 1924 року створюється “Український Кооперативний Банк у Луцьку” (“Українабанк”). Цей банк надавав коротко- i середньотермiновi позики жителям навколишнiх сiл. Документальною основою для надання позики був вексель. Кооперативнi спiлки органiзовувалися на засадах добровiльностi, охоплювали широкi верстви сiльського населення, яке найбiльше вiдчувало потребу в цьому, тобто дрiбних товаровиробникiв, i служили справi захисту їх економiчних iнтересiв. Так, у 1929 роцi на теренi Луцького повiту за допомогою “Просвiти” працювали кооперативи “Рідна праця” та “Сільський господар” (с.Боровичі), “Спілка” (с.Борохів), “Нове село” (с.Білосток), “Сільський господар” та споживчий кооператив “Селянська спілка” (с.Боголюби), “Добрий сіяч” (с.Воротнів), “Сільський господар” (села Крупа, Озерце), “Сільський господар”, “Надія”, “Народна торгівля” (м. Олика), “Сільський господар” (с.Пілганів), “Сільський господар” (с.Рудка-Козинська), “Українська правда” (с.Романів), “Поміч” (с.Скурче) та ін., усього – 54 органiзацiї.
Отже, кооперацiя посiла важливе мiсце у господарському життi українцiв повiту у мiжвоєнний перiод. Нестача державних коштiв, високi кредитнi ставки лихварiв пiдносили роль i значення кооперативних спiлок у процесi пiслявоєнної вiдбудови та наступної реорганiзацiї господарства. Основним завданням кредитної кооперацiї було надання фiнансової допомоги сiльським товаровиробникам шляхом кредитування. У цьому планi дiяльнiсть кредитних спiлок мала важливе позитивне значення. Крiм суто економiчних, кооперацiя виконувала інші важливi функцiї – виховувала у населення такi якостi, як ощадливiсть, пiдприємливiсть, чеснiсть, почуття християнської любовi до ближнього, сприяла економiчній освiченостi населення.
У четвертому роздiлi – “Боротьба полiтичних партiй та влади за вплив на “Просвiту” – досліджується процес інтеграції просвітянського руху в суспільно–політичну сферу, впровадження в практику “Просвіти” елементів політичної діяльності, участь у виборчих кампаніях.
На думку самих просвітян, політичні тенденції в товаристві стали проявлятися ще у вересні 1918 року, коли військові, які перебували в Луцьку, використали його з метою “прикриття гурту, що готувався скинути уряд гетьмана П.Скоропадського”.
Після приєднання Східної Галичини та Волині до Польщі, українська проблема стала однією з найважливіших у внутрішньому житті польської держави і в політиці польського уряду. 1919 року поляки заборонили громадсько-політичну організацію “Громада”, члени якої мали за мету “з’єднання всіх вірних синів України на добро – як матері України, так і всієї Держави Російської взагалі”. Після її ліквідації громадівці переходять у “Просвіту”, а їх голова П.Голубович обирається керівником організаційної секції.
В основу формування національної політики Польщі щодо українців була покладена концепція польських націонал–демократів, яка ґрунтувалася на запереченні існування української нації. Згідно з цією концепцією, українське населення розглядалось урядом як потенційний об’єкт асиміляції шляхом зміни національної структури Волині, а також відповідним чином спрямованої соціальної політики.
Поштовхом до політичної самоорганізації широких верств населення стали парламентські вибори 1922 року.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Реферат на тему: Луцька “Просвіта” (1918 – 1935 роки)

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок